Знудити, -джу, -диш, гл.
1) Истомить. Зсушив мене, знудив мене як билину.
2) — чим. Почувствовать, что надоѣло, опротивѣло что. Ти весела, світом рада, тобі милий світ!.. Живо, живо світом знудиш, тяженько здихнеш.
Мерзлува́тий, -а, -е. Немного примерзшій.
Моло́дчик, -ка, м. Ум. отъ молодець. Ой добрий молодчик по уличках сам блукає, ой він собі радість-дівку викликає.
Моторува́ти, -ру́ю, -єш, гл. = моторити. Покійний наш батько по всяк час моторував собі. Сказано — моторяча людина була.
Наячати, -чу́, -чи́ш, гл. Накричать (о лебедяхъ).
Поморхнути, -ну, -неш, гл. Сморщиться. А на вроду який? увесь поморх, а ходи, а мова яка! Гніздо своє мощу... на старих поморхлих дубах. Поморхнуть кавуни, як між огірками лежатимуть, — так і побрижжуться, як халява.
Присмалити, -ся. Cм. присмалювати, -ся.
Спання, -ня́, с. Сонъ, спанье. З спання не купиш коня, а з лежі не справиш, одежі. спання нема. Не спится, нѣтъ сна. Карим очам спання нема, а ніжкам спочину.
Утиск, -ку, м. Притѣсненіе, угнетеніе.
Чудар, -ра, м. Чудакъ, странный человѣкъ. Cм. чудак.
