Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

домичок

До́мичок, -чка, м. Ум. отъ дім.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 419.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОМИЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОМИЧОК"
Актьо́рський, -а, -е. Актерскій. Желех.
Жирови́тий, -а, -е. Прожорливый. Жировитий чоловік. Н. Вол. у. Корній жировитий — сам цілий хліб ззість. Н. Вол. у.
За́кля нар. = закіль. Розвеселяй мамоньку, закля ся повернем. Гол. IV. 374.
Ікло, -ла, с. Клыкъ. Як піймав вовк іклом за хвіст, так і роспоров хвіст. Черк. у.
Ляскотня́, -ні́, ж. Хлопаніе, щелканіе, трескотня.
Онагр, -ра, м. Онагръ, дикій оселъ.
Пообіч нар. Съ обѣихъ сторонъ.
Торч, -чі, ж. Родъ огорожи: палки изъ хвороста, укрѣпленныя вертикально. Обгородив торчу. Черк. у.
Цапіна, -ни, ж. = сапіна. Шух. І. 176.
Шшке-не́! меж. Крикъ гуцульскаго пастуха: приказъ рогатому скоту возвращаться назадъ. Шух. І. 211.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОМИЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.