Брикун, -на, м.
1) Рѣзвая лошадь.
2) Шалунъ, рѣзвый мальчикъ.
3) Своенравный человѣкъ. Ум. брикунець, брикунчик.
Викоріняти, -няю, -єш, гл. = викорінювати. Тяжко лежав, на стіну дрався, а я все викореняв оте дання; ото й виходився.
Гальва, -ви, ж. Мѣра жидкости. Гальву віна.
Джига́ло, -ла, с. = Джоґа́н.
Завали́ти Cм. завалювати.
Згрома́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. згрома́дитися, -джуся, -дишся, гл. Сгребаться, сгрестись; собираться, собраться. Звелить — і суд згромадиться на злого.
Позліплювати, -люю, -єш, гл. Слѣпить (во множествѣ).
Ричка, -ки, ж. Коровница, скотница. З дійницей ричка виступала.
Розраджати, -джа́ю, -єш, сов. в. розрадити, -джу, -диш, гл. Отсовѣтывать, разсовѣтывать, разсовѣтовать. Люде мені розраджають, же посагу мало, а вже ж мені тоє дівча до серця пристало. Твої сестри розрадили, щоби ми ся не любили.
Хорошка, -ки, ж. = хорохонька.
