Вихрещувати, -щую, -єш, сов. в. вихрестити, -щу, -стиш, гл. Крестить, окрестить иновѣрца.
Вікнина, -ни, ж.
1) Прорубь въ стѣнѣ для окна.
2) Не заросшее водорослями мѣсто на болотѣ.
3) Воронка водоворота.
Кармазинник, -ка, м. Носящій кармазини, вообще богатый человѣкъ.
Квасити, -шу, -сиш, гл.
1) Квасить.
2) Окислять.
3) — губи. Имѣть кислую мину. Жінкам та дітям можно квасить губи.
Переголити Cм. переголювати.
Помолитися, -лю́ся, -лишся, гл. Помолиться. Встали вони, помолились Богу, і стало світати.
Ратюга, -ги, ж. Ув. отъ ратище.
Роздобича, -чі, ж. Добыча, раздобываніе. Поїхали вони на роздобичу. (Змій) полетів кудись на роздобичу.
Розмай, -маю, м. Основное значеніе: что-либо развѣвающееся, поэтому розмай — эпитетъ лѣса: Ой гаю мій, гаю, великий розмаю, як я впущу голубочку, вже ж і не спіймаю. Также тотъ, который развѣваетъ, разбрасываетъ въ стороны; поэтому въ свадебной пѣснѣ брать невѣсты, расплетающій ей косу, называется: розмай-коса. Ой глянь, дівчино, крізь колач, карими очима та й заплач, бо іде твій розмай-коса, загуби-краса. розмай, розмай-зілля — растеніе, о которомъ поется въ пѣсняхъ, повидимому то-же, что и тирлич (когда его варять, то это заставляетъ милаго прилетѣть), а быть можетъ ото и не имя опредѣленнаго растенія, а названіе волшебнаго зелья, имѣющаго извѣстную чудодѣйственную силу. Біжи, дівко, до гаю, шукай корінь розмаю. Ще до гаю не дійшла, розмай-зіллячко знайшла... «Кипи, кипи, корінець, поки прийде молодець!» Ще корінець не вкипів, вже молодець прилетів.
Хирячка, -ки, ж. Болѣзнь. Хирячка напала Катрю, треба лічити.
