Брехун, -на, м. Лгунъ. Брехун бреше, а дурень віри йме. Брехун на всі заставки. в брехуни пошитися. Сдѣлаться лгуномъ. Ум. брехунчик. Ув. брехуняка.
Гакання, -ня, с. Частое повтореніе вопросит. меж. га.
Кіска, -ки, ж. Ум. отъ коса. 1) Употребляется какъ уменьшительное въ указанныхъ при словѣ коса значеніяхъ, преимущ. 1 и 2. Дівки гуляють, кісками мають. 2) Ножъ изъ куска косы; употребляется какъ обыкновенный ножъ, а иногда служить и вмѣсто бритвы. Пороблю було кіскою колеса млинові і п'ятірні, точнісінько, як у млині. 3) Родъ огорожи изъ хворосту. 4) Въ гуцульскихъ хатахъ вѣшаютъ, въ видѣ украшенія подъ образами соединенные попарно початки кукурузы, для чего покрывающіе ихъ листья сплетаются въ кіску. 5) Родъ вышивки.
Ле́мехуватий, -а, -е. Неповоротливый, медлительный, флегматическій. Стала така лемехувата.
Масткосло́вий, -а, -е. Сладкорѣчивый.
Підшивайло, -ла, м. Подлипайло. То підшивайло — підлижеться.
Розглядини, -дин, ж. мн. = розгляд 3. На розглядини їдуть батько й мати молодої, брат.
Страшенний, -а, -е. Ужасный. Коли ж схопиться страшенний вітер. Ховався страшенний змій.
Трактувати, -ту́ю, -єш, гл. Угощать. Сват того не чує, охочо трактує. Череваниха їх (гостей) трактувала.
Удавати, -даю, -єш, сов. в. удати, удам, -даси, гл.
1) Притворяться, притвориться, дѣлать, сдѣлать видъ. Упала, а вони регочуться: удає, кажуть, удає. Я удавав, буцім то мені й байдуже. Дурень удавав, буцім-то йому не хотілось продавити тієї шкури. Удав, що спить.
2) Прикидываться, прикинуться чѣмъ, корчить изъ себя что. Добрий воїн і душа щира козацька, хоч удає з себе ледащицю і характерника. Удає з себе пана.
3) Преимуществ. сов. в. Удачно сдѣлать, выполнить. Співала би співаночки, та не вмію вдати.... будуть ся сміяти. На самоті чого не вдаси, а в гурті як не той. Яких буханців, книшів було вдам.
