Відпорювати, -рюю, -єш, сов. в. відпороти, -рю, -реш, гл. Отпарывать, отпороть.
Зго́нити, -ню, -ниш, гл. 1) = зганяти. Бідний брат став їх згонить, — вони не встають. Біжать згонити овець, що ростеклися по всій царині. 2) Очищать зерно, уже провѣянное, отъ кусочковъ колоса, соломы и пр. Та він то навіяв і велику купу, та ше не згонив.
Казенний, -а, -е. Казенный. Москаль казенна вещ. Були і панські, і казенні.
Малю́цький и мадючкий, -а, -е. = малюхний.
На́в'язь, -зі, ж. Навязчивость, привязыванье. Не йдімо повз корчму, бо там куми та побратими, то буде нав'язі багато.
Півострів, -рова, м. Полуостровъ. Півострів Кримський.
Римарчук, -ка, м.
1) Сынъ шорника.
2) Подмастерій у шорника.
Ринда, -ди, ри́ндя, -ді, ж. Свинья. Скунда скаче, ринда риє. (Заг.: сорока і свиня). Назад, ринде, завтра пятниця. Іди, ринде, де инде, де тебе не знатимуть і риндою не зватимуть.
Саґмал, -лу, м. Небольшое стадо молодыхъ ягнятъ съ матками.
Увідати, -даю, -єш, гл. Узнать. Я вже знала, що Чайченко не любишь щиро Катрі — нехай же й вона ввідає.
