Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

баламкати

Баламкати, -каю, -єш, гл. Протяжно звонить въ одинъ колоколъ. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 24.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЛАМКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЛАМКАТИ"
Буза, -зи, ж. 1) Татарскій напитокъ изъ проса. 2) Нечистота въ немытой овечьей шерсти. У вовні бузи багато. Лебед. у. 3) Осадокъ въ жидкостяхъ.
Збур, -ру, м. Трипперъ. Вх. Зн. 20.
Ли́нва, -ви, ж. Толстый канатъ. Н. Вол. у. Порон на линві ходе, а у вас кажуть на мотузі. Литин. у. Ум. линовка. Шибениця старенькая, линовки новенькі. Шух. І. 199.
Ми́дза, -зи, ж. Морда, толстое лицо.
Ниньки нар. = нині. Ниньки живеш, а завтра гниєш. Ном. № 8262.
Підшивка, -ки, ж. 1) Подкладка. Н. Вол. у. Одежина суконна чорна з сірою підшивкою. Св. Л. 303. 2) Дратва, которой подшиваютъ подошвы.
Побучавіти, -вію, -єш, гл. Разбухнуть.
Прикусити Cм. прикушувати.
Сорт, -ту, м. Сортъ.
Твердіський, -а, -е. = твердісінький. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАЛАМКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.