Вигодитися, -диться, гл. безл. = ви́годинитися. Як би Бог дав, щоб вигодилось, то можна б і сіно скласти в копиці.
Вимити, -ся. Cм. вимивати, -ся.
Відслонятися, -няюся, -єшся, сов. в. відслонитися, -нюся, -вишся, гл. Открываться, открыться. Завіса відслонилась.
Єпархія́́льний, -а, -е. Епархіальный.
Зажина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. зажа́ти, -жну́, -не́ш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать начало жатвы, начинать, начать жать. Родъ обряда, совершеніе котораго составляетъ обязанность старшихъ въ семьѣ. Ми, старії, тілько поїдемо поле зажати — молодіж заохотити. Станем удвох, по постаті прійдемо, нажнем удвох снопок, поблагословимо своїх робітників, та й додому з снопом первачком. 2) Зарабатывать, заработать жатвой. Я зажала торік штирі карбованці. Зажнемо якого снопа. 8) При жатвѣ захватывать, захватить часть чужой нивы. Рядом жала удова, та все в його десятину і зажина.
Замашни́й, -а́, -е́ Тяжелый, увѣсистый, чѣмъ удобно замахнуться. Качалка замашна. Подай сюди щось замашне забити кілок. А там смерть страшна і коса замашна. 2) Быстрый, скорый, прыткій. Замашний хлопець.
Запізнава́ти, -наю́, -є́ш, сов. в. запізна́ти, -на́ю, -єш, гл. = зазнавати, зазнати. Запознайте світа, поки служать літа.
Охота, -ти, ж. Охота, желаніе, удовольствіе. І до діла не я, до роботи не я, — з хлопцями погулять — то ж охота моя. Як попоробиш до поту, то й їстимеш в охоту. 2) Охота. Взяв його (хорта) з собою да й пішов на охоту. 3) Охотничьи собаки. Сів на коня, забрав свою охоту і поїхав. 4) Охотою. Добровольно. Охотою пішов у москалі. Ум. охо́тонька.
Перемахлювати, -люю, -єш, гл.
1) Перетасовать карты.
2) Смошенничать.
3) Переписать наскоро.
Цюнечка, -ки, ж. Собачка.
