Відрада, -ди, ж.
1) Отрада, утѣшеніе. Та не дав мені порадоньки, серцю одрадоньки. — Яку ж тобі, моя мила, одраду давати? Ой коли б ти, мати, знала, що то за досада, то б ти мене оженила, щоб була відрада.
2) Отсовѣтываніе. Ум. відрадонька. Нема мені відрадоньки від мого нелюба. Cм. відрадість.
Душогу́бство, -ва, с. Душегубство. Багато там людей погубля свої душі то лайкою, то скнаростю, то душогубством безбожним. З серця.... виходять лихі думки, перелюб, душогубство.
Загеркота́ти, -кочу́, -чеш, гл. Закричать (о гусяхъ).
Змулювати, -люю, -єш, сов. в. зму́лити, -лю, -лиш и зму́ляти, -ляю, -єш, гл. Натирать, натереть, надавить.
Коломия, ми́ї, ж.
1) Глубокій выбой, наполненный водой.
2) Городъ Коломыя.
Мах! II, меж. отъ гл. махати. Сюди мах! туди мах! та й вискочив з неї лях!
Певнити, -ню́, -ниш, гл. Исполнать. Вони завіт його держали, певнили заповідь Господню.
Совиня, -няти, с. Птенецъ совы. Ум. совинятко.
Турунчук, -ка, м. Быстрый и глубокій протокъ, рукавъ рѣки.
Шкаралюща, -щі, ж. Скорлупа яйца.
