Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шмуляти

Шмуляти, -ляю, -єш, гл. = шмугляти. Годі працюватись та шмуляти шию задарма.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 507.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШМУЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШМУЛЯТИ"
Воратися, -рюся, -решся, гл. При паханьѣ своего поля прихватить чужаго.
Забундю́читися, -чуся, -чишся, гл. Заважничать.
Злічити, -ся. Cм. злічувати, -ся.
Кобзарьський, -а, -е. Принадлежащій кобзарю.
Неласка, -ки, ж. Немилость, неблаговоленіе. Желех.
Окіян, -ну, м. = океан. Кит — риба в окіяні. Чуб. І. 125. Буйні вітри! возьміть ви цю хмару на свої тонкі крила, занесіть ви її за окіян-море. Чуб. І. 29.
Перебендювати, -дюю, -єш, гл. 1) Капризничать, привередничать. Не перебендюй бо так довго, Солопію! Г. Арт. (О. 1861. III. 94). 2) Болтать.
Пиріюватий, -а, -е. = періюватий. Пиріювате поле.
Плова, -ви, ж. Ливень съ бурей. Вх. Зн. 50. Шух. І. 185. Ударить плова з громами. Шух. І. 212. Сівбину виб'є град, або зіб'є плова. Шух. І. 166. Не боїться мокрий плови. Фр. Пр. 115.
Половник, -ка, м. 1) Закромъ для мякины. Угор. 2) Родъ хлѣва для мякины и пр. — иногда какъ часть клуни, иногда отдѣльно. Чуб. VII. 397. Лохв. у. Славяносерб. у. Въ Галиціи хлѣвъ, гдѣ зимой стоитъ овцы и телята. Фр. Пр. 136.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШМУЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.