Воратися, -рюся, -решся, гл. При паханьѣ своего поля прихватить чужаго.
Забундю́читися, -чуся, -чишся, гл. Заважничать.
Злічити, -ся. Cм. злічувати, -ся.
Кобзарьський, -а, -е. Принадлежащій кобзарю.
Неласка, -ки, ж. Немилость, неблаговоленіе.
Окіян, -ну, м. = океан. Кит — риба в окіяні. Буйні вітри! возьміть ви цю хмару на свої тонкі крила, занесіть ви її за окіян-море.
Перебендювати, -дюю, -єш, гл. 1) Капризничать, привередничать. Не перебендюй бо так довго, Солопію! 2) Болтать.
Пиріюватий, -а, -е. = періюватий. Пиріювате поле.
Плова, -ви, ж. Ливень съ бурей. Ударить плова з громами. Сівбину виб'є град, або зіб'є плова. Не боїться мокрий плови.
Половник, -ка, м.
1) Закромъ для мякины.
2) Родъ хлѣва для мякины и пр. — иногда какъ часть клуни, иногда отдѣльно. Въ Галиціи хлѣвъ, гдѣ зимой стоитъ овцы и телята.