Вік, -ку, м. 1) Вѣкъ, жизнь, все время жизни. Пропав мій вік молоденький. Дай, Боже, тобі вік довгий і розум добрий. Зо мною віку не буде: візьмуть, серце, мене люде (а не ти). Раз на віку спіткнешся, та й те люде побачать. Доброму чоловікові продовж, Боже, віку. Збавив я тобі віку. вік. Вѣчно. Не вік дівувати. вік вікувати. Проводить всю жизнь. Щаслива я з тобою, Ясю, я б рада тут і вік вікувати. во вік віка, во віки вічні, по вік вічний, во віки. Вѣчно, всегда. Во вік віка його будуть славити народи. Співатиму во віки вічні про милості Господні. Чи не лучче нам із ляхами мостивими панами з упокоєм хліб сіль по вік вічний уживати. Во віки радуватись буде, хто на тебе кладе надію. дати на вік. Опредѣлить долгую жизнь. на вік віки, на віки вічні, на віки, на всі віки. Навѣки, навсегда. І заснути на вік-віки. А путь ледача нечестивих на віки вічні погибає. Тепер же я сиротою на віки застала. Чужий, на всі віки чужий. до віку, до смерти віку. До смерти, до конца жизни; всегда? Йому три дні до віку зісталось. Гуляла б у батька, гуляла б до віку дівчиною молодою. Будеш у мене до смерти віку хліб-сіль уживати. до віку не. Никогда. Не сподівайтесь, мати, сина з походу вже до віку. покіль віку. Всю жизнь. Поможи, Боже, чоловіку, щоб так орав покіль віку. 2) Лѣта. Віком молода. І мати служила молодого віку. 3) Вѣкъ, столѣтіе. 4) — чоловічий. Раст. Hemerocallis fulva L. Ум. вічок. Та й вічок довгий, пробуток добрий.
Го́нтовий, -а, -е. Сдѣланный изъ гонта. Ґонтовий дах Округи церкви.
Діву́ля, -лі, ж. Грубо-ласк. Дѣвушка. Не для тебе я зросла красная дівуля.
Заскрегота́ти, -чу́, -чеш
Катун, -на, м.
1) Солдатъ. Як піду я у катуни, катуником буду.
2) Раст. Gipsophila paniculata L. Cм. перекотиполе.
Прокувати, -ку́ю, -єш, гл. Прокричать (о кукушкѣ). Зацвіли вишні, прокувала сива зозуля.
Проласувати, -сую, -єш, гл. Употребить на лакомства. Як би пак був він перед очима, а то за материними очима, то хоч і перепаде йому карбованець або два, то й проласує.
Сивозалізний, -а, -е. О цвѣтѣ: стальной. О масти: темносѣрый.
Скакучий, -а, -е. Имѣющій свойство прыгать. Сей горох скакучий, як молотиш.
Штучечка, -ки, ж. Ум. отъ штука.
