Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шмугляти

Шмугляти, -ля́ю, -єш, гл. Тереть, стирать кожу, обдирать кожу, дѣлать на кожѣ ссадины.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 507.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШМУГЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШМУГЛЯТИ"
Ворітенька, -ньок, ворітечка, -чок, мн. ум. отъ ворота.
Ду́рість, -рости, ж. Глупость. Cм. дурощі.
Жа́тий, -а, -е. Сжатый (серпомъ). Ой де буде жито жате, то там будем ночувати. Чуб. V. 191.
Маку́х, -ха, м. = макуха. Шух. І. 164.
Непогамований, -а, -е. 1) Неукротимый; невоздержный, неумѣренный; необузданный. 2) Неукрощенный, неудержанный.
Передівувати, -вую, -єш, гл. Продѣвствовать, прожить дѣвушкой.
Постук, -ку, м. Стукъ. Лежу... коли се стукає. Се ж його постук. Г. Барв. 237.
Розсипний, -а, -е. Разбросанный. Розсипна наша волость. Харьк. г.
Уліво нар. Влѣво. уліво́руч, нар. = уліво.
Урвант, -та, м. = вірвант. Рудч. Чп. 250.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШМУГЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.