Витупкати, -каю, -єш, гл.
1) = витупати 2.
2) Добыть хожденіемъ. Витупкав йому добру парафію.
Осельник, -ка, м. Поселенецъ.
Підвоїводський, -а, -е. Принадлежащій помощнику воеводы. Увіходе Ст. Хмелецький з підвоїводським почтом.
Подлубатися, -баюся, -єшся, гл.
1) = подлубати.
2) — у голові. Сильно подумать.
Позводитися, -димося, -дитеся, гл. То-же, что и звестися, но о многихъ или многомъ. Позводилося панів багато, — панувати ні з чого.
Приблудний, -а, -е. Приблудившійся, приставшій. Не сподівайся дяки від приблудної псяки.
Убогодухий, -а, -е. Нищій духомъ.
Ужанція, -ції, м. Обычай. Тепер що живуть в Чорноморії козаки, то все то покоління тих запорожців, що колись жили в Січі. Ужанція у їх однакова.
Узабоч нар. Въ сторонѣ. Де ж він косарку купив так недорого? Мабуть у Леппа, в Хортиці? — Ні, десь узабоч, у Кичкасі либонь, чи що.
Чарпати, -паю, -єш, гл. Черпать.
