Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шнурувати

Шнурувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Шнуровать, зашнуровывать. На ножейках мат шнуровані дітки. АД. І. 43. 2) Увязывать веревками.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 507.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШНУРУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШНУРУВАТИ"
Байстрюк, -ка, м. Внѣбрачный, побочный сынъ. Котл. Ен. IV. 67. Не байстрюкові гріх, а батькові. посл. ум. байстрючок. Ув. байстрючище.
Бейкатися, -каюся, -єшся, гл. = бекатися. Зміев. у. Сиділа б ти лучче дома, чого його по грязі бейкатися. Богод. у.
Відкопати, -ся. Cм. відкопувати, -ся.
Відтоптати Cм. відтоптувати.
Картузний, -а, -е. = картузовий.
Куцик, -ка, м. 1) У древорубовъ-гуцуловъ при распилкѣ дерева на части — болѣе короткіе куски ствола. Шух. І. 177. 2) Короткая куртка. Вх. Зн. 31. Cм. куцина. 3) Пони, лошадь малорослой породы. Желех.
Набува́ти II, -ва́ю, -єш, сов. в. набу́ти, -бу́ю, -єш, гл. Обувать, обуть, надѣть обувь. Набула без панчох патинки. Котл. Ен. II. 25. Чоботи набуває. Мир. ХРВ. 49.
Переманити Cм. переманювати.
Укарамшити, -шу, -ши́ш, гл. Стащить. Де це ти, чоловіче, взяв? — Мовчи, жінко! це я укарамшив у пана, як ходив до кімнат. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Хвостя, -тяти, с. Употребл. обыкновенно во мн. ч.: хвостата. Рогатый скотъ. Пара хвостят. Вас. 197.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШНУРУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.