Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шнурувати

Шнурувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Шнуровать, зашнуровывать. На ножейках мат шнуровані дітки. АД. І. 43. 2) Увязывать веревками.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 507.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШНУРУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШНУРУВАТИ"
Замо́рський, -а, -е. Заморскій. Заморського зілля забажала. Мет. 104.
Кицька, -ки, ж. Ум. отъ киця.
Мерзлячо́к, -чка, м. Ум. отъ мерзля́к.
Недошкулкий, -а́, -е́ Не донимающій, не пронимающій. Я ж думала, що нагаєчка недошкулка: як ударить, то розсядеться шкурка. Н. п.
Плутанка, -ки, ж. Путаница. Аж у голові плутається од тії плутанки.
Порадонька, порадочка, -ки, ж. Ум. отъ порада.
Провіщо нар. Зачѣмъ, для чего. Навіщо й провіщо своє віддати?
Проралити, -лю, -лиш, гл. Пропахать ралом.
Семидільник, -ка, м. Дѣлающій за разъ нѣсколько дѣлъ.
Угибати, -баю, -єш, гл. Погибать; о лѣтахъ: уходить. Мої младі літа марні угибають. Вх. Лем. 476.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШНУРУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.