Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шнуркувати

Шнуркувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Отдѣлывать платье цвѣтными шнурками. 2) Слѣдить. Вона вже й ходила за нею, шнуркувала, поки ото й запопала її. Екатер. у. (Залюб.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 507.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШНУРКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШНУРКУВАТИ"
Беґарош, -ша, м. Бродяга. Желех.
Вартівник, -ка, м. Сторожъ, караульный, часовой, конвойный. Він був.... економом в с. Л. і вечером пішов на тік подивитись, чи є вартівники. Драг. 58. То певне добрий пройдисвіт, що аж два вартівники з ним ідуть. Камен. у. Ум. вартівничок, вартівниченько. Суть бо в мене два вартівниченьки, будуть вартувати мої кониченьки. Pauli. Cм. вартник, вартовий, вартовик, вартовничий.
Глумувати, -му́ю, -єш, гл. Издѣваться. Голови на шаблі здіймали, довго глумували. Макс. (1849) 24. Вона з мене глумує, сміється. О. 1861. XI. 9.
Кісонька и кісочка, -ки, ж. Ум. отъ коса.
Маслосвя́тити, -чу, -тиш, гл. Соборовать, совершать елеосвященіе. Учора його маслосвятили. Харьк.
Одубеніти, -ні́ю, -єш, гл. = одубіти 1. Руки його зовсім охолоділи і ввесь одубенів. Стор. МПр. 21.
Післати Cм. посилати.
Пічкання, -ня, с. Возня съ обмазкой глиной или побѣлкой зданія. Де пічкання багато, — глину там місить. Сим. 200.
Попитання, -ня, с. Спросъ. Я без попитання не брав. Н. Вол. у.
Чиндокора, -ри, ж. см. цінгакора. А на йому шуба люба, а на шубі чиндокора, на чиндокорі поясочок. Чуб. III. 457.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШНУРКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.