Відмагатися, -гаюся, -єшся, сов. в. відмогтися, -можуся, -жешся, гл. 1) Отговариваться, отговориться, отказываться, отказаться. Як уже там царівна не облагалась, шо не робила, — треба їй за, його йти. Черт йти меншому на сторожу, — той одмагається. 2) Отдѣлываться, отдѣлаться, избавляться, избавиться. Слухайся мене, то, може, од батька одможешся. Він од усякої кари відможеться, як оте прокаже.
Граби́тель, -ля, м. 1) Грабитель. Бо неправедним достатком хвалиться грабитель. 2) Сборщикъ податей.
Морква́сити, -шу, -сиш, гл. Ссориться (о домашнихъ).
Му́рин, -на, м. 1) Мавръ. Отелло, венецький мурин. 2) Кличка собаки.
Передузяття, -тя́, с. Предпріятіе. Сим не зупиняймося, миле браття, що таке велике передвзяття роспочинаємо малими силами.
Перервиця, -ці, ж. Перерывъ. З ковалем не вільно за роботу остей торгуватися, бо би була перервиця в рибі — часом вона ловила би ся, а, часом ні.
Похіп, -хопу, м. Влеченіе, склонность къ чему.
Прасок, -ску, м. Ум. отъ прас. Употребляется и самостоятельно въ знач. 1 и 3. Знала б прасок добрий.
Розстилатися, -лаюся, -єшся, сов. в. розіслатися, -стелюся, -лешся, гл. Степ почав розстилатись далеко, далеко і зеленів, скільки засягало око. Ой хрещатий барвіночку, розстилайся нижче, ой ти, милий чорнобривий, присунься ще ближче.
Чепіга, -ги, ж. 1) Въ плугѣ: деревянная рукоятка или двѣ. На новосілля берись, а за чепігу держись. 2) и мн. Созвѣз. Оріонъ (?)
