Безпутний, -а, -е.
Бодян, -ну, м. Раст. Amisum stellatum. Або горілочку пили.... настояную на бодян.
Джоґа́н, -на, м. Палка съ желѣзнымъ наконечникомъ, употребляющаяся при бѣганіи на нартах (родъ коньковъ).
Зали́чки, -чок, ж. мн. Шелевочная обивка стѣнъ, сложенныхъ изъ бревенъ. Залички поробив добрі.
Кобло, -ла, с. Кусть камыша, возвышающійся надъ окружающимъ; обыкновенно это кусокъ оторваннаго во время половодья, пловучаго камыша, гдѣ нибудь снопа остановившагося.
Лягчи́ = лягти.
Пообполіскувати, -кую, -єш, гл. Ополоскать (во множествѣ). Пообполіскуй оті горщечки.
Пробірати, -ра́ю, -єш, сов. в. пробрати, -беру́, -ре́ш, гл.
1) Вырывать, вырвать (часть растеній). Пробрала коноплі.
2) — місто. Очищать, очистить, освободить, приготовить мѣсто. Та пробірайте ж, моя матінко, містечко біля себе, приймайте і пригортайте мене до себе!
Скрут, -ту, м. 1) = скрута. До скруту як прийшлося, а він тоді: батечку, голубчику, не буду вже! Ой скрут же мій та й дуже важкий: що ж я маю робити. До пристані прибудеш, дорожний скрут, нудьгу забудеш. До скруту треба. Крайне необходимо. Туди він не часто забігав; хиба вже до скруту чого треба, то зайде. 2) Въ водяной мельницѣ: снарядъ, при помощи котораго кіш можно передвинуть въ сторону отъ жернова. 3) Продолговатый клубокъ, смотанный изъ выплетенной для приготовленія шляпъ соломенной ленты.
Шпік, -ку, м. Мозгъ въ костяхъ. Чорт його бери з кіст кого, аби мені шпік був.
