Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шнир

Шнир, -ру, м. Въ выраженіи: до шниру. 1) ? Треба всякую папіру підвести як раз до шниру, підвести все під закон. Котл. Од. 491. 2) До тла, до конца. Згорів до шниру. Лохв. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 507.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШНИР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШНИР"
Вигнанець, -нця, м. Изгнанникъ. К. Бай. 69.
Жупано́к, -нка́ и жупано́чок, -чка, м. Ум. отъ жупан.  
Звильну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Увильнуть, уклониться. Не звильнувши дивиться у вічі.
Кукольван, -ну, м. Раст. Кукольванъ, Cocculus suberosus. Рибалка, їздячи човном, кукольван розсипає. К. ЧР. 314.
Низькорослий, -а, -е. 1) Низкорослый, малорослый. Комиш низькорослий. О. 1862. V. 30. 2) Низкій. Сю старосвітську низькорослу хату. К. МБ. X. 9.
Нюня, -ні, ж. Плакса. Ум. нюнька. Гол. IV. 480.
Победрина, -ни, ж. 1) Горизонтальная перекладина, соединяющая два столба, — часть различныхъ снарядовъ: кросен, поколодви, снувавки, струнки. Шух. І. 254, 237, 150, 192, 194. 2) Въ мельничномъ колесѣ то-же, что и перехрестя. Шух. І. 113.
Погінь, -го́ні, ж. = погонь. А я у погінь за ним, та й догнав. Новомоск. у. Не дрімай, козаче, не дрімай зо мною, сам же ти знаєш, погінь за тобою. Чуб. V. 278. Ум. погонечка.
Тайна, -ни, ж. = таємниця. Господня тайна в тих, що Господа бояться. К. Псал. 57.
Тиранство, -ва, с. Тираннія, тиранство. Їх за сліпе тиранство повчив ножем крівавим гайдабура. К. ЦН. 178.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШНИР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.