Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шнир

Шнир, -ру, м. Въ выраженіи: до шниру. 1) ? Треба всякую папіру підвести як раз до шниру, підвести все під закон. Котл. Од. 491. 2) До тла, до конца. Згорів до шниру. Лохв. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 507.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШНИР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШНИР"
А́ляр, -ру, м. Крикъ, шумъ. В хоромах аляр і огні. Щог. В. 146.
Бучність, -ности, ж. Пышность, великолѣпіе.
Гнійний, -а, -е. 1) Навозный, унавоженный. Гнійне поле. Камен. у. 2) Гнойный.
Дошива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. доши́ти, -ши́ю, -єш, гл. Дошивать, дошить.
Закалі́чіти, -чію, -єш, гл. Сдѣлаться калѣкой. Закалічів він давненько вже. Черк. у.
Кукурудзка, -ки, ж. Ум. отъ кукуру́дза.
Обачити, -чу, -чиш, гл. 1) Увидѣть. Та скажи мі, чи обачу миленького очі. Гол. 769. 2) Замѣтить. М'я з другою в любві обачила. Чуб. V. 376.
Темнісінький, -а, -е. Совершенно темный. Всіх покрила темнісінька (нічка), як діточок мати. Шевч.
Утя, уті, ж. Дѣтск. утка, уточка. О. 1861. VIII. 8.
Филозофиста, -ти, м. = философ 2. Філозіфіста наївся тіста, взєв коралі, пішов далі. Вх. Зн. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШНИР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.