Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шпакуватий

Шпакуватий, -а, -е. 1) О человѣкѣ: съ просѣдью. Голова шпакувата, та думка клята. Ком. Пр. № 388. 2) О конѣ: темносѣрый. Шпакуватий кінь. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 509.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПАКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПАКУВАТИЙ"
Вояченько, -ка, м. Ум. отъ вояк.
Джи́ґра, -ри, ж. Ржавчина.
Драглі́ти, -лі́ю, -єш, гл. 1) Превращаться въ студенистое вещество, дрожать подобно студенистому веществу. 2) Нависнуть (о тучахъ). Чи не буде снігу: там такі білі хмари драгліють. МВ. ІІ. 121.
Зорешливо нар. = зоряно. А на дворі зорешливо та тихо. Федьк.
Ку I пред. Къ. Явор ку ней промовив. Гол. II. 713.
Ма́рмур, -ру, м. 1) Cм. мармор. 2) = птица кропивник. Вх. Пч. II. 7.
Пискалка, -ки, ж. = пискавка.
Роздробляти, -ля́ю, -єш, сов. в. роздробити, -блю, -биш, гл. Раздроблять, раздробить, размельчать, размельчить. Чуб. І. 71.
Сяйнути, -ну, -неш, гл. Однок. отъ сяти. Сяєвом сяйнула. К. ХП. 49. Блискавка по всьому небу сяйнула. Г. Барв. 190.
Шипорні, -нів, мн. Родъ игры. Kolb. I. 194.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШПАКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.