Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шпакуватий

Шпакуватий, -а, -е. 1) О человѣкѣ: съ просѣдью. Голова шпакувата, та думка клята. Ком. Пр. № 388. 2) О конѣ: темносѣрый. Шпакуватий кінь. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 509.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПАКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПАКУВАТИЙ"
Жада́нка, -ки, ж. Желанная. Да Невіхно наша жаданко, да не вік ми тебе жадали, за один вечір діждали. Рк. Макс.
Заку́шувати, -шую, -єш, сов. в. закуси́ти, -шу́, -сиш, гл. Закусывать, закусить. Ном. № 6001. Уже закушував смачненько, хто добре пінної лигнув. Котл. Ен. V. 21. По одній не закушують. Ном. № 11527.
Затокма́чувати, -чую, -єш, сов. в. затокма́чити, -чу, -чиш, гл. Втискивать, втиснуть, всовывать, всунуть куда.
Качання I, -ня, с. 1) Катанье, перекатыванье. 2) Катанье бѣлья, раскатыванье тѣста.
Коржавий, -а, -е. Высохшій и жесткій (о кожѣ).
Позмережувати, -жую, -єш, гл. То-же, что и змережити, но во множествѣ.
Самокєша, -ші, ж. Раст. Coronilla. Шух. І. 21.
Сточник, -ка, м. Рѣзчикъ-артистъ; такъ называютъ гуцульскихъ артистовъ-рѣзчиковъ но дереву, изготовляющихъ художественныя издѣлія. Шух. I. 301, 304, 246, 247.
Струнький, -а́, -е́ Стройный. Станочок струнький. МВ. ІІ. 19.
Студник, -ка, м. = студениця. Вх. Лем. 471.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШПАКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.