Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хвартушина

Хвартушина, -ни, ж. = хвартух. Спідничина не зіходить, хвартушина не стече. Грин. ІІІ. 268. Як була я молодою преподобницею, повісила хвартушину над віконницею. Шевч. 187. Ум. хвартуши́нка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 390.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВАРТУШИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВАРТУШИНА"
Безбідний, -а, -е. Безбѣдный.
Безуміти, -мію, -єш, гл. Безумѣть, сходить съ ума.
Глидати, -даю, -єш, гл. Глодать, ѣсть. Дай, Боже, із-за молоду кости їсти, а на старість м'яке глидать. Ном. № 8705. Дітей годувать — як камінь глидать. Ном. № 9199.
Градобо́йний, -а, -е. (О полѣ, лугѣ). Побитый градомъ. Черниг.
Зла́да, -ди, ж. = злагода 2. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Наги́ркатися, -каюся, -єшся, гл. = нагарчатися.
Нагоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. 1) — кого. Случиться кому быть. Посилався (до дівчини), хотів її взяти, нагодила дідча мати товариша в хаті. Гол. І. 252. 2) безл. Вовремя явиться кому. Воно б і вкрив був, коли Семена швидко нагодило. Н. Вол. у.
Нані́с, -но́су, м. Наносъ.
Повисипувати, -пую, -єш, гл. 1) Посыпать, усыпать. Стежки все жовтим піском повисипувані. МВ. І. 112. 2) Насыпать (во множествѣ). І коли ті вали повисипувані. Драг. 224.
Шарнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Тернуться. Взяла свиня, шарнулась об хлів, а він (вовк) і впав з неї. Рудч. Ск. І. 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХВАРТУШИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.