Кейловий, -а, -е. 1) Ковылевый.
2) Волнующійся подобно ковылю. Шовковим фостом (кінь) сліди заметає, кейловов гривков все поле застелає.
Курега, -ги, ж. Абрикосъ.
Лі́титися, -чуся, -тишся, гл. Бѣгаться, быть въ расходкѣ (о коровѣ).
Облесник, -ка, м. Льстецъ.
Опалачка, -ки, ж. Корытце, посуда въ которыхъ палають зерно.
Остобісіти, -шу, -сиш, гл. Надоѣсть до крайности. Гуляв, гуляв аж до кінця курсу! аж остобісіло.
Паслін, пасльо́н, -льо́ну, м.
1) Раст. а) Solanum nigrum L. Забудь ласощі: паслін і цибулю, а за гірку твою працю візьми під ніс дулю. б) — жовтий. Solanum Dulcamara L.
2) Родъ узора въ вышивкѣ.
Скісок, -ска, м.
1) Сточенная коса, кусокъ косы, употребляющійся вм. ножа, бритвы и пр. Борода стирчала чорна, остюкувата, давно, мабуть, не бачила скіска.
2) Мѣтка у овцы на ухѣ: а) конецъ уха наискось отрѣзанъ. б) конецъ уха наискось прорѣзанъ.
Тринадцятий, -а, -е. числ. Тринадцатый.
Шкитавий, -а, -е. Бродячій, не имѣющій опредѣленнаго мѣста жительства.
