Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хвартушина

Хвартушина, -ни, ж. = хвартух. Спідничина не зіходить, хвартушина не стече. Грин. ІІІ. 268. Як була я молодою преподобницею, повісила хвартушину над віконницею. Шевч. 187. Ум. хвартуши́нка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 390.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВАРТУШИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВАРТУШИНА"
Дого́ня, -ні, ж. = Догонь. Рудч. Ск. І. 88.
Кленина, -ни, ж. Кленовое дерево.
Му́ка 1, -ки, ж. Мука, мученіе, страданіе. Він терпів муку од свого кохання. Левиц. І. Жили наші діди — не знали біди; стали жить онуки — набралися муки. Ном. № 683. на муки давати. Мучить, терзать. Били мене, били, на муки давали. Гол. IV. 492.
Поодм.. Cм. повідм..
Поперетрощувати, -щую, -єш, гл. Растрощить (во множествѣ).
Роздобувати, -ва́ю, -єш, сов. в. роздобути, -буду, -деш, гл. Раздобывать, раздобыть. Хліба роздобув. Ном. № 9144.
Укуріти, -рію, -єш, гл. Запылиться, задымиться. Камінюка нависла, вкуріла, а хатина тулиться під нею, як сирота під тинню. Св. Л. 213. Вкурів хліб дуже, а в мішку був. Канев. у.
Хвалящий, -а, -е. Хвастунъ, тотъ, кто хвастаетъ. Хвалящему і Бог не помагає. Ном. № 2593.
Цільно нар. Мѣтко. Оден пан мав стрільця.... жаден пан так цільно не влучав. Гн. І. 211.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХВАРТУШИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.