Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хвилівник

Хвилівник, -ка, м. Раст. Змѣевикъ, Aristolochia Clematitis L. Третя лихо зве уразом і провадить зілля: росторопшу то хвилівник, то друге безділля. Мкр. Н. 4.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 391.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВИЛІВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВИЛІВНИК"
Бігом нар. Бѣгомъ, скоро. Та біжи мені бігом, щоб одна нога тут, а друга там. Ном. № 11020.
Замі́т, ме́ту, м. = замет.
Зятенько, -ка и зя́течок, -чка, м. Ум. отъ зять.
Корчемний, -а, -е. 1) Принадлежащій корчмѣ. 2) Кабацкій, непотребный, непристойный. Підла чернь корчемна. К. ЦН. 245.
Куховарка, -ки, ж. Кухарка. Треби няньки, треба й мамка і до печі куховарки. Чуб. V. 667. Ум. куховарочка. І до печі куховарочку наняв. Мет. 26.
Облудність, -ности, ж. Лицемѣріе, притворство.
Обсмолюватися, -лююся, -єшся, сов. в. обсмолитися, -лю́ся, -лишся, гл. Осмаливаться, осмолиться.
Підсубійок, -йка, м. = підсубійник. Ном. № 3130.
Пообрізувати, -зую, -єш, гл. Обрѣзать, отрѣзать (во множествѣ). Мати скор вмерла за нею, а кума пішла вночі, де єї сховали, да руки їй і пообрізувала. ЗОЮР. II. 15. Пообрізувала їй шкуру на руках. Чуб. II. 433.
Попритуляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и притулити, но во множествѣ. Попритуляв... (одрізані) уха до голови, — вони знов поприростали. Рудч. Ск. І. 109.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХВИЛІВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.