Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хварба

Хварба, -би, ж. 1) = фарба. Шевч. 517. 2) Кровь (у раненаго звѣря). Показав хварбу вовк. Волкъ раненъ, видны слѣды крови.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 390.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВАРБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВАРБА"
Водянчик, -ка, м. Ум. отъ водяник.
Жартовли́вий, жартовли́во = жартівливий, жартівливо. МВ. ІІ. 19.
Крячастий, -а, -е. Кустистый. Крячастий барвінок молодій дівчині на вінок. Гол. IV. 323.
Куревійниця, -ці, ж. = куревиця. Желех.
Напили́ти Cм. напилювати.
Обдержини, -жин, ж. мн. Счесываемая съ овчины шерсть. Моток напрядений з обдержин.
Облюдніти, -ні́ю, -єш, гл. = вилюдніти. Лубен. у.
Пересміятися, сміюся, є́шся, гл. Окончить смѣяться. Тупотун перечасував, давши товаришам пересміятись, і став далі казати. Г. Барв. 314.
Послух, -ху, м. Послушаніе. Желех.
Прочередникувати, -ку́ю, -єш, гл. Пробыть чередником.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХВАРБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.