Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хварба

Хварба, -би, ж. 1) = фарба. Шевч. 517. 2) Кровь (у раненаго звѣря). Показав хварбу вовк. Волкъ раненъ, видны слѣды крови.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 390.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВАРБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВАРБА"
Батьківщина, -ни, ж. 1) Наслѣдство отъ отца. Попропивав усю батьківщину. Кв. нам батьківщини не ділити. Намъ не изъ-за чего ссориться. Ном. № 3313. 2) Родовое имущество. Переносно: наслѣдіе отъ предковъ. ЗОЮР. I. 80. Гине слава, батьківщина. Шевч.
За́ліжка, -ки, ж. Закладъ, пари. Виграв заліжку. Шух. І. 219.
Звичає́вий, -а, -е. Обычный. Не маємо ні свого українського трибуналу, а ні свого звичаєвого права. К. ХП. 127.
Лепету́н, -на́, м. Болтунъ. Желех.
Портяниці, -ниць (также: поркени́ці, поркини́ці), мн. Штаны изъ толстаго бѣлаго холста. Гол. Од. 66. Шух. I. 120, 153. Kolb. I. 41.
Темнорудий, -а, -е. Темнорыжій. Шейк.
Торопа, -пи, ж. = тропа. взяти торопу = вхопити тропу. Чи вони не возьмуть собі торопи, як робить, чи хто їх знає, а у них завжде хліба нема. Екатер. у.
Чок меж. Хвать? Цапъ? Зза гори вовчок до кози: чок-чок. Чуб. V. 1146.
Шанталавий, -а, -е. Изорванный, въ лохмотьяхъ. Вх. Зн. 82.
Шигалля, -ля, с. = шиголля. Радом. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХВАРБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.