Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хвалюшник

Хвалюшник, -ка, м. = валюшник.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 390.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВАЛЮШНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВАЛЮШНИК"
Закли́н, -ну, м. Заклятіе. Гроші ті (скарб) заклинені, бо той, що клав, казав: котра рука поклала, то та най їх озме. Отже той заклин мусить вигоріти. Шух. I. 44.
Зранити, -ню, -ниш, гл. Изранить.
Коноплястий, -а, -е. Покрытый веснушками. Чорти мабудь гречку сіяли на пиці — такий коноплястий з себе. Волч. у.
Москаленя́, -ня́ти, с. 1) Ребенокъ-великоруссъ. 2) Ребенокъ солдата.
Наню́хати, -хаю, -єш, гл. Пронюхать. Нанюхали, що коло вікна близько лежить сало. Рудч. Ск. І. 195.
Обенберитися, -рюся, -ришся, гл. Шлепнуться наземь, тяжело упасть. Мнж. 187.
Попаденко, -ка, м. Сынъ попадьи.
Припильнувати, -ну́ю, -єш, гл. 1) Присмотрѣть. 2) Постараться (въ работѣ), поусердствовать. Нумо, діти, нумо, нулю припильнуймо. Як не будем пильнувати, то тут будем ночувати. Н. п.
Продолубати, -ба́ю, -єш, гл. Проковырять. Начав долубать. Продолубав таку вже дірочку, шо й кулак улізе. Грин. III. 336.
Пулька, -ки, ж. = индичка. Вх. Пч. II. 12.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХВАЛЮШНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.