Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хвалюшник

Хвалюшник, -ка, м. = валюшник.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 390.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВАЛЮШНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВАЛЮШНИК"
Безпритульний, -а, -е. Безпріютный. Шейк. Аф. 297.
Гарбарювати, -рю́ю, -єш, гл. Заниматься, промышлять скорнячествомъ, скорнячить. Правоб.
До-Обі́д нар. До обѣда. До-обід ложка, а після обід не треба. Ном.
Дране́нький, -а, -е., Ум. отъ драний.
Кривісінький, -а, -е. Совершенно кривой.
Пообв'язувати, -зую, -єш, гл. Обвязать (во множествѣ).
Простник, -ка, м. Стебель, преимущественно прямой и вертикально стоящій. Вх. Зн. 57.
Розгордіти, -ді́ю, -єш, гл. Возгордиться, загордиться. Так розгорділи деякі. Коринѳ. І, гл. IV. 18.
Свінутися, -неться, гл. безл. Разсвѣсть. Спиться, сниться, свінеться — все минеться. Ном. № 1135.
Шик, -ку, м. Строй, шеренга, рядъ. К. ЧР. 428. Борейкова дивизія в той час ся змішала, та й ляцькому всьому війську шики поламала. Гол. І. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХВАЛЮШНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.