Вистояти, -ся. Cм. вистоювати, -ся.
Джегере́лі, -ль, ж. мн. = Джереґелі. Джегерелі і дрібушки ще не поросплітались, тільки довга коса... позлипалась запеклою кров'ю.
Дода́ток, -тку, м. Прибавленіе, добавленіе, прибавка. Нум міняться на коні! Кілько додатку хочете? В додаток. Въ додачу; къ тому же, при томъ. Удався він високий, здоровий та ще в додаток був великий характерник. Ум. Дода́точок. І курочку дарую, а півничка в додаточку — люби мене, мій батечку.
Замчи́ще, -ща, с. Мѣсто, гдѣ стоялъ замокъ, также и развалины замка. Про це замчище... у церковних записах, кажуть, є переписано про все: і коли ті вали повисипувані, і хто тії мури мурував, що тепер од їх тільки цегла та камінячки валяються. Як Си то ти, Богдане п'яний, тепер на Переяслав глянув та на замчище подививсь.
Косий, -а, -е. 1) Косой. Постіл косіш, а я босий.
2) О столѣ: треугольный. По під стінами стояло 12 стільців, в кутках, косі столики.
3) = космина.
Крадці нар. Крадькома.
Лю́дно́ нар. 1) По-людски, какъ слѣдуетъ человѣку. 2) На людяхъ, публично. Благословіть нас, тату, людно, та й весілля відгуляймо. 3) Многолюдно. Стало трохи людніше. Приїду додому, — весело буде, людно. 4) Съ людьми, съ войскомъ. Поприставали (пани до Жовковського) людно й оружно.
Пооблапувати, -пую, -єш, гл. То-же, что и облапати, но во множествѣ.
Сочівонька, -ки, ж. Ум. отъ сочевиця.
Холітатися, -таюся, -єшся, гл. = хитатися.
