Віршомаз, -за, м. Стихоплетъ. Наш віршомаз Тюхтій старих людей шанує: Гарасько як звелів, так він і компонує.
Загоря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. загорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Загорать, загорѣть (отъ солнца). На те мені мати платок дала, щоб не загоряла. Закривай личко од сонечка, чорні брови од полом'ячка, щоб твій видок не загорів, чорних брівок не посмалив.
Зга́мкати, -каю, -єш, гл. Дѣтск. Съѣсть, проглотить. І лиш гляди, то і влучає, щоб згамкати мене, як блин.
Зле нар.
1) Зло.
2) Дурно, плохо, нехорошо. Зле без дружини жити.
Луба́рь, -ря, м. Выдѣлывающій короба для рѣшетъ.
Оголони, -нів, м. мн. У лошадей на деснахъ пузыри, опухоли.
Переколоти, -ся. Cм. переколювати, -ся.
Повікувати, -ку́ю, -єш, гл. Долго жить.
Розцвіт, -ту, м. Расцвѣтъ, процвѣтаніе. Стали сі люде.... міркувати, яким би робом зупинити розцвіт української мови.
Устрашитися, -шуся, -шишся, гл. = устрахнутися.
