Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хвилюватий

Хвилюватий, -а, -е. Волнообразный, волнистый. Полонини — се то рівні, то горбуваті, то хвилюваті обшари високих гір. Шух. І. 184.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 391.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВИЛЮВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВИЛЮВАТИЙ"
Безприхильний, -а, -е. Безпріютный, одинокій. За батька був убогим, безприхильним. К. Іов. 62.
Виконання, -ня, с. Исполненіе. Уман. І. 313.
Доброгра́й, -ра́я, м. Хорошій музыкантъ.
Жми́крут, -та, м. Кулакъ, скряга.
Зашкару́питися, -плюся, -пишся, гл. = зашкарубнути.
Повивіршувати, -шую, -єш, гл. = повивершувати.
Упіратися, -раюся, -єшся, сов. в. упертися, упруся, -решся, гл. 1) Упираться, упереться. Де в стіні ямка, то там ногою упрусь. Стор. І. 258. 2) Упрямиться, заупрямиться, стоять, стать на одномъ. 3) Втискиваться, втиснуться, влазить, влѣзть. Лютий злодій впірається таки та й годі. Шевч.  
Хрумтіти, -мчу, -тиш, гл. Хрустѣть. Діди... брали киї і давали Кирилові Турові по плечах. Сили в старих руках було в їх іще доволі, що аж плечі хрумтіли. К. ЧР. 279. Роскуси (горіх), то ядро аж хрумтить. Сим. 200.
Чепурити, -рю́, -ри́ш, гл. Прихорашивать.
Шкалубина, -ни, ж. Щель, разсѣлина. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХВИЛЮВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.