хвиґа
Хвиґа, -ґи, ж. 1) Винная ягода, Finis carica L. А діточкам черевички, хвиґ та винограду. 2) хви́ґи-ми́ґи. Лакомства, сласти. Були там і всякі панські шпундри, і витребеньки, і хвиґи-миґи, і дуже добре частування.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 391.
Том 4, ст. 391.