Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хваленик

Хваленик, -ка, м. Тотъ, кого хвалять. Вареники — божі хваленим: всяке хвале, та не всяке варе. Ком. Пр. № 546.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 389.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВАЛЕНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВАЛЕНИК"
Блискітка, -ки, ж. Блестка.
Варстат, -ту, м. см. верстат.
Драпцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Удирать. Вх. Зн. 16.
Інститут, -ту, м. Институтъ. Панночка поїхала вчитись до институту. Г. Барв. 333.
Лопота́, -ти́, ж. Названіе сита въ загадкѣ (отъ гл. лопотати, т. к. сито лопотить, ударяясь о руку). Прийшла кума до куми: дай, кумо, лопоти, поляпати та й піти. ХС. III. 62.
Натрунник, -ка, м. = натрумник. Вх. Зн. 40.
Подрібніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться меньше, мельче.
Потьопати, -паю, -єш, гл. Пойти, шлепая по грязи.
Табачницин, -на, -не. Принадлежащій табачниці. Шейк.
Шпортання, -ня, с. 1) Ковырянье. 2) Возня съ чѣмъ либо. Екатер. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХВАЛЕНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.