Доскрі́бувати, -бую, -єш, гл. = доскрібати.
Затіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. заті́яти, -ті́ю, -єш, гл. Затѣвать, затѣять. Як затіє дурень молитись, то і лоб собі росквасить. Затіяв жениться, сам не знаєш нащо.
Конівка, -ки, ж. Ум. отъ кінва. 1) Кружка деревянная или металлическая. 251. Як узяв ту кінву за ухо, то зробив у тій конівці сухо. Зачепила рукавом срібну коновку, повну вишнівки. 2) Ведро. (Дощ) ллє, як з коновки. Посилаю з коновками по воду. Ум. конівонька. конівочка. Зашли козакові пива коновочку. Сосновая коновочка, а дубове денце.
Ма́чоха, -хи, ж. = мачуха.
Обіддя, -дя, с. соб. Ободья. Вози добрі кінські і чумацькі, обіддя міцне.
Поробляти, -ля́ю, -єш, гл. Подѣлывать. А що поробляєте, куме?
Прилещатися, -щаюся, -єшся, сов. в. прилести́тися, -щуся, -стишся, гл. Подольщаться, подольститься. От вона до його прилестилась та й питається раз у його: « Чи єсть, каже, на світі такий чоловік, щоб тебе подужав?»
Розбивати, -ваю, -єш, сов. в. розбити, -зіб'ю, -єш, гл.
1) Разбивать, разбить. Тому дали яйце-райце і сказали: тільки не розбивай нігде на дорозі. На теплого Олекси щука риба лід хвостом розбиває. Чорне море вітер-буря колихає, там турецький корабель розбиває. глек розбити з ким. Поссориться съ кѣмъ. Глек брехні назбірали та й розбили — поссорились изъ-за сплетенъ.
2) Убивать, убить. Приказав (Ирод) Христа шукати, діток малих розбивати.
3) Грабить, разбойничать. У чумаків колеса товстії, то в колесах було попродовбує дірки да туди гроші положить, да й позабиває гвіздками; то його (чумака) хоть як хоч нехай розбиває, а гроші в. Розбойничок — лихий чоловічок: як вечеріє — коня напуває, а як смеркає — коника сідлає, опівночі людей розбиває. Розбив же він та того купця.
4) Раздѣлять, разрѣзывать, разрѣзать (волны при плаваніи). Не плавле, літа Семен Дніпром, тільки човен синю хвилю розбиває.
5) Разъединять, разъединить, разлучать, разлучить. Зашумів сокіл із-за крутих гір, розбив, розлучив пару голубів. Се чорний ворон; розбив пташенят і найкращу настигає.
6) Разсѣивать, разсѣять, уничтожать, уничтожить. Бий, дзвоне, бий, хмару розбий! Вороний коню, заграй підо мною, розбий, розбий тугу по зеленому лугу козакові молодому. Я зараз приведу Зіньку шептуху, то вона скропить тебе водицею і розібє ті чари.
7) Сокрушать, сокрушить (о мысляхъ). Стали умисли козацьку голову ключника розбивати.
Рум'янок, -нку, м. Раст. a) Matricaria chamomylla. б) — песячий. Antherais cotula. в) — собачий. Maruta Cotula. Dec.
Скотище, -ща, с. = скота. Вовче скотище.
