Копіт, -поту, м.
1) Пыль (въ воздухѣ). Наче череда йде — такий копіт зіб'ють. За коником став копіт.
2) Топотъ. З копотом і ржанням коней табунових.
Матюка́ти, -каю, -єш, сов. в. матюкнути, -ну, -не́ш, гл. Ругать(ся), выругать(ся) по матери.
Медни́й, -а́, -е́ Обильный медомъ; медоносный. Медний рік. Щоб ваша бджола все медна була.
Незабутний, -а, -е. и — ній, -я, -є. Незабвенный. Марку, коханнячко моє незабутнє. Сей незабутний час.
Оправдовуватися, -вуюся, -єшся и оправдуватися, -ду́юся, -єшся, сов. в. оправди́тися, -джуся, -дишся, гл. Оправдываться, оправдаться. Хто ся оправдує (а зовсім винний), того як гору вздув. Циган оправдився. Оправдалась премудрість од дітей своїх усіх.
Сосник, -ка, м. Сосновая роща. Ум. сосничок.
Спина, -ни, ж. Спина. Кров дзюркотить, булькотить з спини. Ум. спинка, спи́ночка.
Та Ii! зват. пад. отъ тато. Та! що ти робиш.
Чортиця, -ці, ж. Чертовка.
Щаблюватий, -а, -е. Худой, съ выдающимися ребрами. Щаблювата кобила.
