Ганяти, -няю, -єш, гл. 1) Гонять, понуждать къ ходу. Хлопці раз-у-раз сюди ганяють волів до водопою. — Його й наняв левади доглядати, проклятих горобців та гав ганяти. 2) Гонять, преслѣдовать, травить, сгонять. Ганяють, як солоного зайця. У хаті — хоч вовків ганяй, — холодно. 3) Много бѣгать въ хлопотахъ, суетиться. Цілісенький день ганяв сьогодня і нічого не пощастило зробити. — Чого ти ганяєш, як навіжений? 4) Гоняться, добиваться, искать. За великою добиччу ганяє.
Глабкий, -а, -е = Глабчастий. Глабкі сани.
Гуля́кати, -каю, -єш, гл. Кричать.
До́ма I, -ми, ж. = дім. Своя дома. Занесеш до моєї доми. Прийшов.... до своєї доми.
Зметюхкати, -каю, -єш, гл. Скомкать, смять, набросать въ безпорядкѣ.
Їдомий, -а, -е. Съѣдобный. Їдома річ. Полова хто-й-зна як їдома. Славянос. у. Молоте та потрапляє, щоб солома їдоміша була скотині, не дуже вимолочує зерно.
Моти́ка, -ки, ж. Кирка. А ні лопата, а ні мотика їх не розлучить. Сокира остра, мотика їй сестра.
Нежид, -да, м. Насморкъ. Нежид напав.
Фуряти, -ряю, -єш, гл. = шпурити.
Чиноватий, -а, -е. 1) = чиноватний.
2) — те полотно. Полотно, при ткани котораго нитки основы въ чинах (Cм. чини) перекрещиваются не пара съ парой, а каждыя три съ каждой одной.
