Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хвабрикант

Хвабрикант, -та, м. Фабрикантъ. О. 1861. IX. 180.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 389.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВАБРИКАНТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВАБРИКАНТ"
Гидливо нар. Брезгливо.
Гурча́ння, -ня, с. Гудѣніе, журчаніе.
Ґля пред. Для. Ірви, кумо, ягідки, которі солодкі, а которі гіркі — ґля моєї жінки. Чуб. V. 614.
Дотанцьо́вувати, -вую, -єш, сов. в. дотанцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. 1) Дотанцовывать, дотанцовать. «Твій батько емері» — Постій трохи, дотанцюю. Ном. № 10078. 2) Дойти, танцуя. Дотанцював аж до брами. Шевч. 270.
Загу́дити, -джу, -диш, гл. Начать порицать, находить недостатки. Дивувалась, що се сталось старому, що разом загудив Василя. Кв. І. 58.
Зані́сно нар. То-же, что и завізно. В млині дуже занісно. Вх. Зн. 19.
Невміння, -ня, с. Неумѣнье. За невміння деруть реміння. Посл.
Процвірчати, -чу́, -чи́ш, гл. О сверчкѣ: протрещать. Усю ніч процвірчав цвіркун.
Ху! меж. 1) Выражаетъ дуновеніе ртомъ. Він духнув, — не встає; він удруге: ху! — не встає. Драг. 128. 2) Фу! Ху на його зовсім! Лохв. у.
Чолкувати, -ку́ю, -єш, гл. Выдѣлять лучшее зерно (чоло). Лубен. у. (В. Леонтовичъ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХВАБРИКАНТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.