Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хвалько

Хвалько, -ка, м. Хвастунъ. Поки хвалько нахвалиться, чванько начваниться, будько набудеться, а батько наб'ється. Ном. № 5680.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 390.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВАЛЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВАЛЬКО"
Гре́чність, -ности, ж. = Ґречність.
Зрізна нар. Отдѣльно.
Мимохі́дь нар. Мимоходомъ.
Нуждати, -да́ю, -єш, гл. Принуждать признаться, добиваться признанія. За гроші (що вкрадено) нуждають парубка в росправі. Волч. у.
Позлидніти, -ні́ю, -єш, гл. Обѣднѣть. Черном.
Праонук, -ка, м. = правнук. Стане тобі його на ввесь твій вік і ще й дітям, онукам і правнукам твоїм останеться. Чуб. II. 361.
Проміт, -та, м. Разбитной, бѣдовый. О, то проміт! Н. Вол. у.
Ріняк, -ка, м. = рінь. Желех.
Слати II, -стелю, -леш, гл. Слать, устилать. Буду я тобі постіль слати. Макс. Стелють перед столом рушник. Грин. III. 531.
Стидно нар. Стыдно. А з хорошою та й уродою та не стидно й меж люде. Чуб. V. 53.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХВАЛЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.