Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хвилечний

Хвилечний, -а, -е. Волнующійся? Зараз стала злосопротивна хвилечна хвиля на Чорному морю притихати. АД. І. 182. З Чорного моря хвилешна хвиля уставам. АД. І. 182.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 391.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВИЛЕЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВИЛЕЧНИЙ"
Близна, -ни, ж. Рана, рубець отъ раны. Желех.
Бужениця, -ці, ж. = бужанина 1. Шух. I. 141, 106.
Загриза́тися, -за́юся, -єшся, сов. в. загри́зтися, -зу́ся, -зе́шся, гл. Начинать споръ, ссору, заспорить. Загризався з братом. Мир. ХРВ. 138.
Коре́чник, -ка, м. = коре́чний млин. Мнж. 481.
Лапичка, -ки, ж. Кусокъ земли, оставшійся послѣ раздѣла цѣлаго загона. Черниг. г.
Наві́шній, -я, -є. ? Навішній царенко. Рудч. Ск. І. 118.
Повкладатися, -даємося, -єтеся, гл. Улечься (о многихъ). К. Досв. 93. Повечерявши, старі люде спать повкладались. К. ДС. 13.
Покрасти, -краду, -деш, гл. Покрасть. Каня ся закрала, курчаток покрала. Чуб. V. 1124.
Ростоптати, -ся. Cм. ростоптувати, -ся.
Ру́та, -ти, ж. 1) Раст. a) Ruta graveolens L. Вх. Пч. І. 12. Мил. 35. ЗОЮЗ. I. 134. Зелене, як рута. Ном. 13156. б)пташи́на. Fumaria officinalis. ЗЮЗО. І. 123. в)польова́. Onobrychis sativa. Лв. 100. 2) Родъ писанки съ рисункомъ, въ которомъ заключается близкій къ трезубцу знакъ трискелъ или трикветръ. КС. 1891. VI. 366. Ум. Ру́тка, ру́тонька, ру́точка. Чуб. V. 401, 857; III. 150.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХВИЛЕЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.