Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

марь

Марь, -рі, ж. Раст. Chenopodium Botrys L. ЗЮЗО. I. 116.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 407.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРЬ"
Жируха́ 2, -хи́, ж. = жерелуха.
Зати́лля, -ля, с. Задняя, не лицевая сторона. А у Стрию на затиллю мальовані сіни, а там мої, товаришу, кучері посіли. Гол. IV. 445.
Намогти́ся Cм. намагатися.
Ножик, -ка, м. Ум. отъ ніж.
Огень, огню́, м. = огонь. Червона шапочка як огень. О. 1861. IV. 29.
Понапікувати, -кую, -єш, гл. = понапікати. Сим. 209. Маркев. 71. Я понапікував, понаварював, а вони прийшли, повиїдали. Чуб. III. 73.  
Поярмаркувати, -ку́ю, -єш, гл. Продать или купить на ярмаркѣ. Харьк.
Пристрій, -ро́ю, м. Приборъ, снарядъ. Ком. II. 85.
Суцільний, -а, -е. 1) Цѣльный. Драг. 5. Суцільною корою позростались. К. Іов. 93. 2) Сплошной. 3) Совмѣстный, нераздѣльный. Ой лучче нам, подружечко, суцільного пятака мати. Мил. 117.
Шумелина, -ни, ж. = шумела. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.