Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

марнотравний

Марнотра́вний, -а, -е. Расточительный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 407.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРНОТРАВНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРНОТРАВНИЙ"
Блинець, -нця, м. = млинець. Рудч. Ск. І. 35.
Вигачувати, -чую, -єш, сов. в. вигатити, -гачу, -тиш, гл. Запруживать, запрудить, сдѣлать запруду.
Голодриґа, -ґи, м. и ж. Оборванецъ, негодяй. Желех.
Задобі́дній, -я, -є. Предобѣденный. Задобідня година. О. 1862. І. 81.
Засічи́, -чу́, -че́ш, гл. = засікти. Желех.
Зрада, -ди, ж. Измѣна, вѣроломство. Чи ти мене вірно любиш, чи на одну зраду? Мет. 43. Сестру кликнула (Дідона) на пораду, щоб горе злеє росказать, Енеєву оплакать зраду. Котл. Кн. І. 35. Співав він, що любив колись щиро та вірно, а йому зрада сталась несподівано. МВ. ІІ. 113. Ум. зрадка, зрадонька, зрадочка. О. 1862. IV. 30.
Колядниченько, -ка и коля́дничок, -чка, м. Ум. отъ колядник.
Кушнірство, -ва, с. Скорнячество. Чигир. у. Найпотрібніші для селян ремества підупали, як кушнірство, чимбарство, колесництво. О. 1862. І. 52.
Ми́мрати, -раю, -єш, гл. Медленно дѣлать. Вх. Зн. 36.
Підкопитан, -на, м. Штабсъ-капитанъ. Левиц. Пов. 289.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАРНОТРАВНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.