Дурі́ти, -рі́ю, -єш, гл. 1) Глупѣть, дѣлаться дуракомъ. Як волосся сивіє, то чоловік дурів. Як парубкував, — поведе чорними бровами, — дівчата сохнуть і дуріють. 2) Дѣлать глупости, шалить. А дуріти нам негоже. Чого ти дурієш? де твій розум?
Злодюга, -ги, м. = злодіяка. Один злодюга крав. Ум. злодюжка. Злодюжка був на все сем. Не був злодієм, а злодюжкою був.
Какати, -каю, -єш, гл. Испражняться. На ледачій ниві трава не росте, а тільки собаки какають.
Княгівна, -ни, ж. Вмѣсто общераспространеннаго князівна встрѣчено у Стороженка: Ольгерда Гедеминовича, нарожденного од тверської княгівни Уляни.
Купований, -а, -е. 1) Покупной, купленный. Та роздавав нехай вже свій усім даром, а то вже й купований, що іменно по дорогій ціні купував, і той роздавав.
2) купована мати. Женщина, которой номинально продаютъ больного (за 2 — 3 коп.), отчего онъ, согласно народному повѣрью, долженъ выздоровѣть.
Лабзюк, -ка, м. Попрошайка-мужчина.
Назнаро́шки, назнаро́шне, нар. Нарочно, съ умысломъ.
Трубачувати, -чую, -єш, гл. Быть трубачомъ.
Хворостити, -щу, -стиш, гл. Бить хворостиной, розгой.
Чистило, -ла, с. Дѣтскій послѣдъ, placenta.
