Белебень, -беня, и -бня, м. 1) Возвышенное и открытое мѣсто. Употребляется чаще въ выраж.: на белебні — на юру. Хата стоїть на белебні. Тут Заверюха б'є, а наші чумаки стали валкою на белебні. Розумна голова: на белебні затишку хоче. 2) Глубокое мѣсто въ водѣ.
Більчок, -чка, м. = білток.
Вій 2, -вія, м. Миѳическое существо съ вѣками до земли.
Гріхува́тися, -ху́юся, -єшся, гл. Считать грѣхомъ, почитать себѣ за грѣхъ. Я гріхувався воза мастити в неділю.
Надра́ти, -деру́, -ре́ш, гл. = надерти.
Перестерегти Cм. перестерігати.
Поїздовий, -а, -е. Относящійся къ свадебному поѣзду. Пісні поїздові співають дружки і свашки.
Присалабенитися, -нюся, -нишся, гл. Притащиться. Ти, бабо, знов присалабонилась із тим листом?
Пху! меж. Тьфу!
Сердитися, -джуся, -дишся, гл. Сердиться. Сердилась баба на діда, а дід того не відав.
