Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

марнота

Марнота́, -ти, ж. 1) Суета, суетность. Угор. 2) Малость, ничтожная вещь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 406.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРНОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРНОТА"
Герцювати, -цюю, -єш, гл. = гарцювати. Ном. № 12566.
Догарю́катися, -каюся, -єшся, гл. Добиться чего частымъ напоминаніемь.
Запані́лий, -а, -е. 1) Усвоившій барскія привычки. 2) Загордившійся.
Намітча́ний, -а, -е. Сдѣланный изъ ткани для намітки.
Пищало, -ла, с. Свистокъ. Приніс йому ангел таке пищало, же коні підут далеко, він засвище, коні прийдут. Гн. І. 213.  
Посокотитися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Поберечься. Просить сват і сваха, і пан молодий, і пані молода їсти і пити... і так ся посокотити, аби голодному ся не лишити. Гол. IV. 342.
Потаємно нар. = потаємне. Рк. Левиц. Потаїмно знов прийшла до Гиліни. Гн. І. 143.
Потішка, -ки, ж. Ум. отъ потіха.
Хлипи, -пів, м. мн. Всхлипыванія, слезы. Увірилась йому своїми хлипами.
Хотіння, -ня, с. Хотѣніе, желаніе. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАРНОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.