Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

марчити

Ма́рчити, -чу, -чиш, гл. = марнувати, марнотратити. Він не марчив свого добра, а так з добрими людьми прогуляв та пороздарював убожі. Канев. у. Марче моє добро. Канев. у. Хиба він призведе до добра? Одно худобу марчить та й годі. Лубен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 407.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРЧИТИ"
Бариш, -шу, м. Прибыль, выгода, барышъ. Як уродиться, без баришу не обходиться, і як умре, то все піп дере. посл. ум. баришок. І Турн получить з баришком. Котл. Ен.
Гакання, -ня, с. Частое повтореніе вопросит. меж. га.
Журли́во нар. Печально, грустно. Важко, сумно, журливо. Мир. ХРВ. 298. Всі журливо дивились на Кобзу, куди поділись жарти й сміхи. Стор. МПр. 53.
Запо́мин, -ну, м. Забвеніе. Усе запомином і нетямом окрилось. К. МБ. II. 130. в запо́мин пусти́ти. Забыть. К. Дз. 154.
Їхній, -я, -є. = їх. Стає їм (звірам) їхнього розуму тільки на те, щоб вимостити гарне кубельце. Дещо. Перейшов у їхню віру. Мнж. 122.
Повнота, -ти, ж. Полнота. Жадає, щоб швидче явилась у повноті краса миру. Кв.  
Понасолоджувати, -джую, -єш, гл. Насластить (во множествѣ).
Твердісічко нар. = твердісінько. Шейк.
Фавда, -ди, ж. Часть ґельґова. Cм. ґельґів. Шух. I. 175, 176.
Хвартух, -ха, м. Передникъ. Чуб. VII. 429. Ближча сорочка, неже хвартух. Ном. № 9729. Cм. фартух. Ум. хвартушо́к, хвартуше́чок. Чуб. V. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАРЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.