Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

марнотравиця

Марнотра́виця, -ці, ж. Мотовка, расточительница. Гол. III. 167.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 406.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРНОТРАВИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРНОТРАВИЦЯ"
За́плішечка, -ки, ж. Ум. отъ заплішка.
Комана, -ни́, ж. = команиця.
Околеція, -ції, ж. Сосѣднія части села, окрестность. Згоріла хата і коло неї уся околеція — усі хати. Рк. Левиц.
Пігнати гл. = погнати. Полон забрали, далі пігнали. Чуб. III. 274.
Помішничка, -ки, ж. Ум. отъ помішни́ця.
Правобічний, -а, -е. Правобережный; находящійся на правой сторонѣ.
Прижити, -живу, -веш, гл. Прижить (дитя). Жила, жила удівонька та на край села, та прижила та удівонька сина сокола. Чуб. V. 976.
Пристін, -ну, м. Отвѣсный берегъ рѣки. Харьк.
Прочитати, -та́ю, -єш, гл. Прочесть. На тобі книжку, щоб ти прочитав. Рудч. Ск. І. 110. Женися, женися, щоб ся люде зглядали, щоб за тобою псалтирь прочитали. Чуб. V. 379.
Пхекати, -каю, -єш, гл. Говорить: пхе!
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАРНОТРАВИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.