Вигулькнути, -ну, -неш, гл. Вынырнуть, внезапно появиться, внезапно выскочить. Вигулькнув із моря. Синій поломінь червонястий біга, хлипа, никає по грубці; то підскочить, то присяде, то знов вигулькне.
Живете́нь, -тня, м. Подпочва. Cм. живець 2.
Запикну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. = запикатися. Він не запикнеться.
За́сніт, -ту, м. Головня зерновая, Ureda Segetum. Люде купують жито з заснітом, бо воно дешевше. у.
Кровець, -вця́, м. Скрытое мѣсто; убѣжище; притонъ. Увірка (= білка) наносит оріхи до дупляка, до крівця.
Метки́й, -а́, -е́ Шустрый, проворный, ловкій, живой, скорый, бойкій. Ота смілива меткая Катря немов перелякалась чого. А до роботи ж яка метка й берка! О, миша метка!
Продрухання, -ня, с. Отрезвленіе отъ сна.
Пугавій 2, -вія, м. = пуга (кнутъ).
Ревун, -на, м. = рева. Ум. ревунець. Ревунці ревуть.
Ферфелиця, -ці, ж. = ферфела.
