Братів, -това, -ве Братовъ, принадлежащій брату. Змелють у братовім млині. Ой заплачуть братіки по братовій голові: що братова голова в чужім краї полягла.
Загу́дити, -джу, -диш, гл. Начать порицать, находить недостатки. Дивувалась, що се сталось старому, що разом загудив Василя.
Копия́, -пиї, ж. Пика, копье. Іде козак улицею, копиєю упірається.
Наліта́тися, -та́юся, -єшся, гл. Налетаться.
Підсобляти, -ля́ю, -єш, сов. в. підсобити, -блю́, -биш, гл. Помогать, помочь. От може Кирило та Панько підсоблять яму копати.
Плис, -су, м. Плисъ, бумажный бархатъ.
Подопалювати, -люю, -єш, гл. Окончить жечь (во множествѣ).
Приязно нар.
1) Привѣтливо, любезно, пріязненно.
2) Искренно. Стали приязно прохать, щоб він їм росказав. Чого маленькому мені тоді так приязно молилось? Ум. приязненько. Живемо ми оттакеньки приязненько собі та любо.
Простак, -ка, м. Простой человѣкъ, простолюдинъ. Учений недоучений гірше як простак. Був собі мазур, — так собі простак.
Руїна, -ни, ж.
1) Развалина. Все осталось, все сумує, як руїни Трої. Заплакали б тяжко, бо ви б не пізнали козацької слави убогих руїн.
2) Разрушеніе, истребленіе. Чига його голодная погибель, що-день його руїна назирає.
3) Разореніе. Бачили лихі свою руїну.
