Грясти́, гряду́, -де́ш, гл. 1) Быстро и съ шумомъ бѣжать, ѣхать. Гряде четвернею коней. 2) Заимствовано изъ церк.-слав. яз. Важно идти или ѣхать, шествовать, грясти. І гряде царська дружина до царя велично.
Запра́влювати, -люю, -єш, гл. = заправляти.
Звіря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. вві́ритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Удостовѣряться, удостовѣриться. Як побачив, тоді тілько звірився, що то брехня. 2) Довѣряться, довѣриться, положиться. Мали пани на Вкраїні добрі оборонці, звірилися сотникові уманському Гонті. 126. 3) Терять, потерять довѣріе. IV.
Крадюка, -ки, м. = крадій. Мир. у.
Кульбака, -ки, ж. Сѣдло. Який кінь, така й кульбака.
Кумлик, -ка, м. = комарь. Ум. кумличок.
Маля́, -ля́ти, с. Малютка, малышъ. Нашому маляті лиш слинку ковтати. Ум. малятко.
Пороскушувати, -шую, -єш, гл. Раскусить (во множествѣ).
Приличкувати, -ку́ю, -єш, гл. У столяровъ: пригнать.
Снітиця, -ці, ж. = снітій.
