Винователь, -ля, м. Обвинитель. Жено, де ж ті винувателі твої?
Гнилий, -а, -е. 1) Гнилой, испорченный. Гнила капуста. Дров нарубав гнилих.
2) Гнилой, гніющій. Гниле болото. Гнила зіма.
3) Гнила кватиря. Третья четверть луны. Гнила кватиря — робить нічого не слід, бо буде порча. Cм. гнилуша.
4) Гниле слово. Скверная брань.
Зді́ятися, -ється, гл. безл. Произойти. Ось як воно здіялось, слухай.
Ляхопа́нський, -а, -е. Шляхетско-польскій. Встрѣчено у Кулиша. піймався був у руки ляхопанські.
Околеція, -ції, ж. Сосѣднія части села, окрестность. Згоріла хата і коло неї уся околеція — усі хати.
Скругляти, -ля́ю, -єш, сов. в. скруглити, -глю, -лиш, гл.
1) Округлять, округлить. Ти мене, мов глину, зліпив, скруглив.
2) Очищать, очистить хлѣбныя зерна вращеніемъ въ решетѣ.
Сміх, -ху, м.
1) Смѣхъ, хохотъ. Кому горе, людям сміх.
2) Посмѣшище. Ой не смійся, дівчинонько, сама сміхом будеш.
3) на сміх підіймати. Подымать на смѣхъ, насмѣхаться. Безпечне по долині роз'їзжджає, бусурманів на сміх підіймає. на сміх сказати. Сказать въ шутку. Я на сміх сказала, а він і повірив. сміхи збити з чо́го. Насміяться надъ чѣмъ. Буду тя карати, а чого ти сміхи збила із моєї хати?
4) Родъ дѣтской игры. Ум. смішок.
Таська, -ки, ж. Ум. отъ тася.
Тахлювати, -хлю́ю, -єш, гл. Тасовать (карты).
Хляґозити, -зи́ть, гл. безл. Быть слякоти.
