Бохунець, -нця, м. и пр. = бухан, буханець. Хліба бохунець.
Ді́дько, -ка, с. Чортъ, дьяволъ, домовой. Дівчинонько, приніс тебе дідько, розсіяв я пшениченьку рідко. Який би враг примусив мене жартувать із гетьманом, коли б сам куций дідько не засів мені в серці. Дідько не дідько, а й людей таких рідко. Ді́дька ма́ти. Не имѣть ничего. В кишені дідька має.
Доко́вувати, -вую, -єш, сов. в. докува́ти, -ку́ю, є́ш, гл. 1) Доковывать, доковать. 2) Оканчивать, окончить кукованье (о кукушкѣ).
Знахарь, -ря, м. = знатник. Став я шукать знахарів та усяких характерників. Знахарі і знахарки, замісць «воистину воскресе», кажуть: «по болоту хожу, чайок деру», або що инше, що думають заподіять чарами. .
Із пред. = з. Ставится между двумя согласными или послѣ согласной, иногда въ началѣ фразы, если слѣдующее слово начинается согласной; въ стихахъ иногда для соблюденія размѣра. Збіглось вовків щось із тисячу. Із нехочу ззів три миски борщу. Із славного Запорожжя наїхали гості.
Коваленко, -ка, м. Сынъ кузнеца. Ой ніхто ж так не заграє, як той коваленко. Иногда — просто кузнецъ. Ой де ж тії коваленки живуть, що хороші черевички кують?
Мурашня́, -ні, ж. соб. = мурашва. Люде, що та мурашня, купки собі понагортали і живуть.
Підбіль, -лю, м. = підбіл а.
Половинка, полови́ночка, -ки, ж. Ум. отъ половина.
Присипатися, -па́юся, -єшся, сов. в. присипатися, -плюся, -плешся, гл. Пригадаться, быть присыпаннымъ. А сам почав уже сивим волосом, як сніжком, присипатись. Ти, ляше, злякнеш, із коня спаднеш, сам присиплешся землею.
