Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

різка

Різка, -ки, ж. 1) Вѣтка тонкая, прутъ. Чухрає різки з берізки, кидає конику під ніжки. МУЕ. III. 115. Ой різко, різко гільчаста О. 1862. IV. 26. 2) Розга. Битому і різку покажи, то він боїться. Ном. № 5801. 3) Сѣчка, рубленная солома для скота. 4) Мѣра земли: 2 1/2 морга. Валт. у. 5) Раст. Najas major АН. ЗЮЗО. І. 129. 6) Складка, сгибъ, сборка, морщина. Шух. І. 13. 7) мн. Родъ игры. Ив. 36. Ум. різочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 22.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІЗКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІЗКА"
Каптуровий, -а, -е. Относящійся къ каптуру.
Кете Cм. ке.
Косичка, -ки, ж. Ум. отъ косиця.
Одягнутися, -ну́ся, -нешся, гл. = одягтися. Багатир одягнувся, взяв мотузка і пішов. Рудч. Ск. І. 110.
Поживляти, -ля́ю, -єш, гл. Питать. Молитвами душу поживляти. К. Гр. Кв. 11.
Пригрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. пригріти, -грію, -єш, гл. Припекать, припечь, пригрѣвать, пригрѣть. Зійшло сонце під віконце... стало пригрівать. Чуб. V. 1016. Наше женихання — як літня роса: вітер повіє, сонце пригріє, роса опаде. Чуб. V. 180.
Пронизати Cм. пронизувати.
Пустоб'Яка, -ки, об. Пустой, распущен ный человѣкъ. Тілько пустоб'яки жалкують за шинком, а добрий чоловік не жаліє. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Розрухати, -хаю, -єш, гл. Расшевелить.
Тяга, -ги, ж. = вага 2. Іваньківські мужики з тягою їхали. Драг. 47.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РІЗКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.