Білянка, -ки, ж.
1) Бѣлизна лица (въ противоположность веснянка — веснушка). По народному повѣрью, имѣющій веснушки на лицѣ долженъ весною, увидѣвъ ласточку, сказать: «Ластівко, ластівко! на тобі веснянки, дай мені білянки!»
2) Раст. Agaricus subdulcis Bull.
3) Порода бѣлыхъ сливъ.
Зашку́рний, -а, -е. 1) Подкожный. Вся кров скипілася зашкурна. 2) — вода́. Подпочвенная вода. В сій криниці зашкурна вода, а не джерельна, то в сухе літо пересихає.
Крівавник, -ка, м. Раст. = деревій.
Перебрех, -ху, м. Перевираніе, извращеніе фактовъ. Коли б єси над тим перебрехом знялась, котрим письменство в нас що-року багатиться.
Погрозка, -ки, ж. Ум. отъ погроза.
Понасторошувати, -шую, -єш, гл. = понасторочувати. Вітряки на горбах понасторошували крила.
Розвішувати, -шую, -єш, сов. в. розвішати, -шаю, -єш, гл. Развѣшивать, развѣсить. Накупив бубликів, розвішав їх уночі перед вікнами. Ой я тую одеженьку по тину розвішу.
Спацера, -ри, ж. Прогулка. Да що ж вона, пане брате, під явором робить? Ой з тим розлучником на спацеру ходить.
Тесак, -ка́, м. = тесака. Ум. тесачо́к.
Толба, -би, ж. Кожух до то́лби. Тулупъ съ едва замѣтнымъ перехватомъ, въ талію, но безъ складокъ.
