Акаде́мія, -мії, ж. Академія. Наші дуки великим коштом громадським академиї да школи споряжали.
Запо́рати, -раю, -єш, гл. 1) Закончить работу; убрать. Гм! що робив! біля скотини порався, грубу запорав. Піч файно запорайте. 2) Забороновать послѣ посѣва; вообще: обработать и засѣять поле. Уже засіяв, тра запорати. Харченкови десятини були вже запорані. Скільки ви запорали поля торік? — Вісім десятин толоки та вісім на зяб на овес. 3) Загрязнить. Запорав двері, що гидко й глянути.
М'я́шкурити и мня́шкурити, -рю, -риш, гл. Мять.
Попочок, -чка, м. Ум. отъ піп.
Родина, -ни, ж. 1) Родня, родные. За гроші не купиш ні батька, ні матері, ні родини. Що воно за родина, як мене не родила. Твій син Алкид, твоя дитина, єдиная твоя родина. 2) Семейство. Ум. родинка, родинонька, роди́ночка, ро́донька. Підожди ж ти, (смерте), час-годину, поки зберу всю родину!... Поки родонька, зійшлася, душа з тілом розійшлася.
Розвірчувати, -чую, -єш, сов. в. розвертіти, -рчу, -тиш, гл. Разворачивать, разворотить, разматывать, размотать. Я молода не втерпіла, взяла платтє розвертіла. Як би ми схотіли, ми б її (покриту молоду) розвертіли.
Рунитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Куститься.
Танана II, -ни, ж. Употребл. только въ загадкѣ для обозначенія макітри. Отака танана.
Узивати, -ва́ю, -єш, сов. в. узвати, узву, узвеш, гл.
1) Обзывать, обозвать. Полежієм, домонтарем, гречкосієм узивати.
2) Преим. несов. в. призывать. Бога взивай, а руки прикладай.
3) Звать, зазывать, зазвать. Узивають її в хату, питаю: чи підеш, чи ні?
Шматувати, -ту́ю, -єш, гл. Разрывать, разрѣзывать на куски. Ой дай жупан шматований, що турками шанований, що сонечком побіляний, що кулями постріляний. Що се вони видумали — шматувати Україну.
