Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

різун

Різун, -на, м. Головорѣзъ, разбойникъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 23.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІЗУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІЗУН"
Воріх, -ха, м. = оріх. Желех.
Воскресення, -ня, с. Воскресеніе. Садукеї кажуть: нема воскресення. Єв. Мр. XII. 18.
Гадюка, -ки, ж. 1) Гадюка, Vipera bonis. Вилазить гадюка та й сичить. Рудч. Ск. І. 146. Гадюк умію замовлять. Котл. Ен. ІІІ. 13. Нехай мої руці поїдять гадюці. Грин. III. 266. 2) Гадина, змѣя. Даю вам силу наступати на гадюки. Єв. Л. X. 19. 3) Употребляется какъ бранное слово. Ум. гадючка.
Груча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Грюкотіти. Грин. ІІ. 310.
Мизи́нка, -ки, ж. Наименьшая дочь. Харьк. г.
Покоротити, -ся. Cм. покорочувати, -ся.
Риса, -си, ж. Черта. Левиц. І. 461, 475. До лиця був той вінок її тонким рисам. Г. Барв. 372. Ум. риска, рисочка.
Тупо нар. Тупо.
Убутися Cм. убуватися.
Шерпатий, -а, -е. = шерепатий. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РІЗУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.