Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

роб

Роб, -ба, м. 1) Работникъ. Поглянь бо, серце, що тамечки роби мої роблять. Староб. у. 2) Невольникъ, арестантъ. Угор. 3) Каждый изъ пары играющихъ въ игрѣ роби. Ив. 55. 4) Образь, способъ, манеръ. Констатуючи факти робом широкої історичньої критики. К. Кр. 37. робити, ходити яким, чиїм ро́бом. Дѣлать какимъ либо образомъ, способомъ, манеромъ, дѣлать по чьему либо способу, образу. К Бай. 47. Не всі ми його робом ходимо. К. (О. 1862. III. 23). Пора.... про Україну робом иншим дбати. К. Бай. 68. А така думка, — що нехай люде його робом роблять, то усе добре буде. МВ. ІІ. 131. Ти мене слухай, а своїм робом не ходи. ЗОЮР. І. 147. ходити правим, лихим робом. Дѣйствовать справедливо, дурно. А хто правилі ходить робом, того милуй. К. Псал. 13. І я їх покинув на волю їх серцю: нехай собі ходять лихим своїм робом. К. Псал. 190.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 25.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОБ"
Бозюсьо, -ся, м. = бозя. Дѣтское ласкательное отъ бог. О, Бозюсю! Вх. Лем. 393.
Виціловуватися, -вуюся, -єшся, гл. Цѣловаться. Легшенько з чужими жінками виціловуйтесь. Мир. Пов. II. 61.
Забовтю́ха, -хи = забовтанка.
Лопухува́тий, -а, -е. Имѣющій нѣкоторое сходство съ репейникомъ, широколистый. Гречка сей рік удалася лопухувата. Лебед. у.
Окидь, -ді, ж. Легкій весенній снѣгъ (послѣ того, какъ зимній уже растаялъ). Міусск. окр.  
Пуголовиця, -ці, ж. = пуголовок. Вх. Пч. II. 17.
Роздріб, -ро́бу, м. 1) Раздробленіе. 2) на роздріб. Въ розницу. Як на роздріб продавать миски, то по шість копійок, а на гурт, то по пять. Канев. у.
Скупати II, -паю, -єш, сов. в. скупи́ти, -плю́, -пиш, гл.кого. Въ свадебномъ обрядѣ: дать кому вознагражденіе за то, что онъ уступитъ свое мѣсто, сойдетъ съ него. Скупають шурина з покутя, щоб молодому сісти коло молодої. Мет. 194. Гадали-думали чорнії галочки: як би нам скупити сокола з явора? Треба дати соколоньку ярої пшениці. Гадали-думали пишнії бояре: як би нам скупити Івася з кониченька? Треба дати Івасеньку молодую Марусеньку. Рк. Макс.
Сповиття, -тя, с. Пеленаніе, пеленки. Ой спи, дитя, без сповиття! Маск.
Удавати, -даю, -єш, сов. в. удати, удам, -даси, гл. 1) Притворяться, притвориться, дѣлать, сдѣлать видъ. Упала, а вони регочуться: удає, кажуть, удає. МВ. І. 76. Я удавав, буцім то мені й байдуже. Стор. Дурень удавав, буцім-то йому не хотілось продавити тієї шкури. Стор. І. 65. Удав, що спить. Чуб. 2) Прикидываться, прикинуться чѣмъ, корчить изъ себя что. Добрий воїн і душа щира козацька, хоч удає з себе ледащицю і характерника. К. ЧР. Удає з себе пана. 3) Преимуществ. сов. в. Удачно сдѣлать, выполнить. Камен. у. Співала би співаночки, та не вмію вдати.... будуть ся сміяти. Гол. IV. 466. На самоті чого не вдаси, а в гурті як не той. Св. Л. 207. Яких буханців, книшів було вдам. Г. Барв. 108.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.