Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ремсть

Ремсть, -ти, ж. = ремст. Він на мене ремсть має та через те й коня не дав до міста. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 12.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕМСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕМСТЬ"
Кужівник, -ка, м. см. кужівка. Шух. І. 148.
Напха́ти, -ся. Cм. напихати, -ся.
Остигати, -гаю, -єш, сов. в. остигти, -гну, -неш, гл. 1) Остынуть. 2) = остивати, остити. Остило йому слухати жінчину гризню. Грин. II. 165.
Паронька, -ки, ж. Ум. отъ пара.
Приварити Cм. приварювати.
Прикрасити Cм. прикрашати.
Сертук, -ка, м. Сюртукъ. Раз іде у виступцях і сертуку. ЗОЮР. І. 69.
Спокійно нар. Спокойно. Ум. спокійненько, спокійне́сенько. Він спокійненько собі й каже. МВ. (О. 1862. III. 50).
Ух! меж. Ухъ, ахъ! Ух, — каже, — як там холодно. Ном. № 642.
Фурконіти, -ню, -ниш, гл. = фурчати. Шух. І. 23.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕМСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.