Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ремсть

Ремсть, -ти, ж. = ремст. Він на мене ремсть має та через те й коня не дав до міста. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 12.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕМСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕМСТЬ"
Видавництво, -ва, с. Издательство. К. XII. 136.
Відкраювати, -краюю, -єш, сов. в. відкраяти, -краю, -єш, гл. Отрѣзывать, отрѣзать. сорочку відкраяти. Отрѣзать полотна на сорочку. Левиц. КС. 60.
Заставщи́на, -ни, ж. Отданное въ залогъ, заложенное. Нехай сей козак, бідний нетяга, не мається в тебе сеї заставщини викупляти. ЗОЮР. І. 206.
Зичли́во нар. Доброжелательно.
Кицка, -ки, ж. Кусокъ дерна; комъ земли, глыба, вывороченная плугомъ. Вх. Зн. 25. Шух. І. 165.
Наддовба́ти Cм. наддовбувати.
Перегонити, -ню, -ниш, гл. переганяти.
Псянка, -ки, ж. = псяґа. Вх. Пч. II. 33. Шух. І. 20.
Травина, -ни, ж. Стебель травы, травинка. Левиц. Пов. 357. Ум. травинка.
Тьмарити, -рю́, -ри́ш, гл. = тьмити. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕМСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.