Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ремсть

Ремсть, -ти, ж. = ремст. Він на мене ремсть має та через те й коня не дав до міста. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 12.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕМСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕМСТЬ"
Вибалок, -лку, м. Отроги оврага, степной балки.
Давномину́лий, -а, -е. Давнопрошедшій.
Дригті́ти, -гчу́, -ти́ш, гл. = драгліти. О. 1862. VIII. 49.
Дьо́гнути, -гну, -неш, гл. Толкнуть, кольнуть. Дьогнуло в серце. Вх. Зн. 14.
Ковтонути, -ну́, -не́ш, гл. Сильно глотнуть. Сивушки зараз ковтонули по кілишку. Котл. Ен.
Обертнем нар. = обертом. Усе пішло обертнем. Все закружилось, пошло кругомъ. МВ. (КС. 1902. X. 155).
Особистий, -а, -е. Личный.
Прошевцювати, -цю́ю, -єш, гл. Пробыть сапожникомъ.
Тарганина, -ни, ж. Дерганіе, тасканіе. Шейк. Ум. таргани́нка.
Форс, -су, м. = бута. Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕМСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.