Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ремінь

Ремінь, -ню, м. 1) Ремень. З вас деруть ремінь, а з їх, бувало, й лій топили. Ном. № 4036. 2) Кожа выдѣланная, сапожный товаръ. Шух. І. 292. Оце купив реміню чоботи пошию. Харьк. у. 3) Широкій кожаный поясъ съ сумочкою при немъ и пр. Брат посяг у ремінь та й виймив мені сороківця. Федьк. Пов. 16. Ум. ремінець, ремінчик. Лучче своє личко, як чужий ремінець. Ном. № 9682.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 12.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕМІНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕМІНЬ"
Віжки, -жок, ж. мн. Возжи. Тягну за віжки, тпрукаю, — нічого не вдію. Стор. І. 147. Ум. віжечки.
Жарли́вість, -вости, ж. Жгучесть?
Зако́тистий, -а, -е. Отложной. Комір закотистий. Н. Вол. у.
Козулька, -ки, ж. 1) Ум. отъ козуля. 2) Раст. Gentiana germanica. Лв. 99.
Купальний, -а, -е. купа́ловий. Купальний попел. ЗОЮР. II. 38.
Позаручувати, -чую, -єш, гл. Обручить (многихъ).
Пороздзяплювати, -люємо, -єте, гл. Тоже, что и роздзяпити, но во множествѣ.
Скотарювати, -рюю, -єш, гл. = скотарити.
Тряснути, -ну, -неш, гл. Хлопнуть. З батога тряснув. Св. Л. 134.
Чимбарь, -ря, м. и пр. = чинбарь и пр. О. 1862. І. 52.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕМІНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.