Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рептух

Рептух, -ха, м. 1) Рептухъ, родъ широкаго, но неглубокаго мѣшка, привязываемаго къ оглоблямъ, — въ него всыпаютъ овесъ для корма лошадямъ. Сим. 93. 2) Родъ плетенаго изъ веревки мѣшка для сѣна. 3) Названіе толстаго неповоротливаго человѣка. Чуб. VII. 576.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 13.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕПТУХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕПТУХ"
Вухналик, -ка, м. Ум. отъ вухналь.
Глитай, -тая, м. Міроѣдъ, кулакъ.
Гнідан, -на, м. Гнѣдой конь. Желех.
Напарубкува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Пробыть долго парнемъ.
Пересвистати, -щу, -щеш, гл.кого́. Свиснуть громче кого. Будем міряться, хто кого пересвище. Рудч. Ск. І. 68.  
Поїзжати, -жаю, -єш, гл. Ѣздить, разъѣзжать. Дев'ятеро коней водить, на десятім поїзжає. Грин. III. 591. Наш папочок молоденький на конику поїзжає, до двору женчиків займає. Чуб. III. 239.  
Пороскашлюватися, -люємося, -єтеся, гл. Раскашляться (о многихъ). Діти чогось як пороскашлювалися, то й я за ними не спала. Черниг. у.
Рахмистер, -тра, м. Счетчикъ.
Рукопашний, -а, -е. Ручной. У нас сцикавки ті — труби пожарні, — малі, сказано рукопашні, недалеко сцика. Черниг. у.
Химерний, -а, -е. 1) Чудаковатый, причудливый, странный. Оттакий то Перебендя старий та химерний, заспіває, засміється, а на сльози зверне. Шевч. 8. Коли скінчиш ти вигадки химерні? К. Іов. 39. 2) Вздорный. Химерні слова. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕПТУХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.