Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рептух

Рептух, -ха, м. 1) Рептухъ, родъ широкаго, но неглубокаго мѣшка, привязываемаго къ оглоблямъ, — въ него всыпаютъ овесъ для корма лошадямъ. Сим. 93. 2) Родъ плетенаго изъ веревки мѣшка для сѣна. 3) Названіе толстаго неповоротливаго человѣка. Чуб. VII. 576.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 13.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕПТУХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕПТУХ"
Борошенний, -а, -е. Мучной. Левч. 72. Борошенна комора.
Загости́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Прибыть въ гости. Рад би я, моє дитятко, до тебе загостити, сирая земля двері прикрила, — не можу відчинити. Рк. Макс.
Заплі́ття, -тя, с. Мѣсто за плетнемъ, куда обыкновенно выбрасываютъ соръ. Вх. Лем. 416.
Кожом'яківна, -ни, ж. Дочь кожевника. Везе на батьківщину башту кожом'яківну. Г. Барв. 253.
Коралики, -ків, м. мн. Ум. отъ коралі.
Ме́рва, -ви, ж. 1) Мятая, тертая негодная солома. На городі мерва. Грин. III. 659. 2) Дрянь, негодное. 3) мн. = морва.
Мов нар. Точно, будто. Сніг мов з рукава. Ном. № 625. Чи чуєш? щось плаче за ворітьми... мов дитина. Шевч. 101. Мов гетьманського роду. Ном. № 8444.
Натюкати, -каю, -єш, гл. Натравить. Натюкав його собаками. — Де се ти був? — Звіря тюкав. — Натюкав такого звіря, що тобі й бачить не доводилось. О. 1862. I. 35.
Повітря, -ря, с. 1) Воздухъ. Левиц. І. 25. О. 1862. IX. 115. Летить орел понад хутір, а в повітру в'єтсі. АД. II. 20. 2) = повітриця. Вх. Уг. 260.
Узько нар. = вузько. Ум. узенько, узе́сенько.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕПТУХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.