Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ревти

Ревти, -ву, -веш, одн. в. ревнути, -ну, -веш, гл. 1) Ревѣть, заревѣть, мычать, замычать. Ведмідь на ретязі товсто реве. Ном. № 1337. Чого бик навик, того й реве. Ном. № 9565. На синьому морі лютий змій реве. Чуб. І. 140. 2) Орать, заорать, крикнуть. Ви передержанці! — ревнув писарь, — вы передержуєте біглих! Кв. II. 373. Ревнув, мов у маточину, — як бугай. Ном. № 12445, 12443. 3) Пѣть очень громко и плохо, запѣвать сразу громко. На віват з мущирів стріляли, тут грімко трубачі, іграли, а много літ дяки ревуть. Котл. Ен. IV. 32. 4) Ревѣть, плакать съ крикомъ, заревѣть. Оце ще рева реве! Харьк. Дідона тяжко зажурилась.... кричала, плакала, ревла. Котл. Ен. І. 34. 5) Громко играть, заиграть на духовомъ инструментѣ. А Михаїл в трубу реве на всю губу. Чуб. III. 382. 6) О водѣ, вѣтрѣ: ревѣть, заревѣть, шумѣть, гудѣть, завывать. Прокляті вітри роздулися, а море з лиха аж реве. Котл. Ен. Як та воля, що минулась, Дніпр широкий — море, степ і степ, ревуть пороги, і могили-гори. Шевч. 4. Реви, завірюхо, засип його снігом! Левиц. І. 156. 7) О колоколѣ: сильно звонить. Всі дзвони ревуть, — уже ж того козаченька ховати несуть. Чуб. V. 371. 8) О пушкахъ: грохотать, грохнуть. Реве гарматами Скутара, ревуть, лютують вороги. Шевч. 59. Як став місяць серед неба — ревнула гармата. Шевч. 40. 9) О землѣ: гудѣть. Летить ізнов змій, аж земля реве. Рудч. Ск. І. 147.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 10.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕВТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕВТИ"
Гев нар. Тутъ, здѣсь, сюда. Дві душечки гев пустіте. Гол. І. 234. подь гев, по ле-гев! Иди сюда, иди ка сюда! Вх. Зн. 51. Вх. Лем. 425.
Кришити, -шу́, -шиш, гл. 1) Крошить. Ой сип сірівець та криши петрушку. Шевч. Чого не люблю, того і у борщ не кришу. Ном. № 5075. 2) Рубить. Дід і почне кришить татар, як локшину. Стор. 3) Рѣзать, разрѣзывать. Сало кришене стоїть на столі. Г. Барв. 201.
Мо́лот, -та, м. 1) Молоть. Вліз межи молот і ковадло. Ном. № 1817. 2) Пивная гуща. Ой за той пивний молот зробили козаки з ляхами превеликий колот. Макс. 3) Свекловидная масса, изъ которой выжать сокъ сахара. Камен. у. 4) Разваренная мякоть ягодъ (для киселя). Шух. І. 143. посікти на мо́лот. Очень мелко изрубить.
Небезпечність, -ности, ж. Опасность.
Осуд, -ду, м. Осужденіе. Єв. Мр. ІII. 29. Приймуть ще тяжчий осуд. Єв. Л. XX. 47.
Патока, -ки, ж. 1) Медъ безъ воску. Заліз як муха в патоку. Ном. № 1642. 2) Патока сахарная. Черк. у.
Понамочувати, -чую, -єш, гл. Намочить (во многихъ мѣстахъ или многое). Позбірай же все плаття нечисте та понамочуй. Васильк. у.
Провідати Cм. провідувати.
Стилий, -а, -е. Холодный, остывшій, мертвый. Употр. какъ бранное слово. Хоч не кличу, все чує: нехай стилий ночує. Чуб. V. 198. до сти́лої ма́ми. Чортъ знаетъ сколько! А на школі горобців до стилої мами. Рудан. І. 61.
Штильгати, -гаю, -єш, штильготати, -гочу, -тиш, гл. = шкитильгати. Вх. Лем. 486.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕВТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.